"Летючі модеми". FT з'ясувала, як Україні вдалося завдати ударів по Кримському мосту без Starlink
Україна під час атаки на Кримський міст використала власну систему зв'язку
Фото: ЕРА
Для атаки на Кримський міст Україна використала власну систему зв'язку, так звані летючі модеми. Ідеться про безпілотники з обладнанням для передавання сигналу, які дають змогу керувати ударними дронами й ракетами без використання супутникової мережі Starlink глави SpaceX, американського бізнесмена Ілона Маска. Про це з посиланням на операторів українських далекобійних ударних систем 18 листопада повідомила Financial Times (FT).
"Летючі модеми" виконували роль повітряних ретрансляторів. Вони передавали сигнали між операторами й ударними безпілотниками і ракетами, які летіли на сотні кілометрів углиб території країни-агресора Росії. Завдяки цьому оператори могли керувати ними під час польоту й одержувати відео в реальному часі.
Така технологія дає змогу змінювати маршрут під час польоту, точніше наводити озброєння на ціль і обходити російську протиповітряну оборону. Вона також ускладнює придушення сигналу засобами радіоелектронної боротьби, вказано в публікації.
За даними FT, під час операції українські військові свідомо відмовилися від військової версії Starlink – Starshield. За словами одного з учасників атаки, швидкість з'єднання цієї системи була обмежена до 161 км/год, що не відповідало потребам операції.
Раніше українські далекобійні безпілотники переважно летіли до цілей за заздалегідь визначеними координатами в автоматичному режимі. Оператори не могли змінювати маршрут у разі появи російської протиповітряної оборони, через що багато дронів збивали.
Видання також вказало, що Росія почала використовувати мережі безпілотників-ретрансляторів майже два роки тому. За даними українського аналітичного центру Center for Defense Reforms, російськими ударними дронами "Герань" і "Гербера" нині переважно керують за допомогою mesh-модемів, значну частину яких постачають китайські компанії.
На думку воєнних блогерів, успішне застосування цієї технології під час атаки на Кримський міст може стати початком її ширшого використання для ударів по РФ українськими безпілотниками середньої дальності.
Напередодні The Times із посиланням на джерела писала, що удари по Кримському мосту також довели здатність України здійснювати ударні операції по об'єктах РФ без американської системи супутникового зв’язку Starlink. Також, за даними ЗМІ, атака мала на меті принизити нелегітимного президента країни-агресора Росії Володимира Путіна перед зустріччю із президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені. Вона стала "символічним жестом", щоб показати слабкість глави Кремля.
Контекст
- Міст через Керченську протоку, що з'єднує Крим і РФ, країна-агресор почала будувати за рік після окупації півострова – 2015 року. Автодорожній міст відкрили 2018 року, залізничний – у 2019–2020 роках. Українська влада назвала міст загрозою національній безпеці й законною ціллю.
- Під час повномасштабної війни на Кримському мосту сталося кілька вибухів. Перший – 8 жовтня 2022 року. Було пошкоджено залізничне полотно мосту і зруйновано кілька прогонів його автомобільної частини. У РФ стверджували, що вибухнула вантажівка, унаслідок чого зайнялися цистерни з пальним. Автомобільний рух мостом відновили в лютому 2023 року, залізничний – у травні.
- Атака на Кримський міст у ніч на 17 листопада стала другою за добу. Ще після ранкового удару 16 листопада в мережі писали про деформацію верхньої частини однієї з арок мосту і зміну її нахилу. Після повторного удару арка і прогін автомобільного полотна впали у воду, свідчать кадри, які зняли із дрона, а також фото місцевих пабліків.
- Міністерство транспорту РФ визнало ураження споруди. У відомстві оголосили про "тимчасове зупинення" руху мостом – і залізничною, і автомобільною його частинами. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що операція, завдяки якій зруйнували частину мосту, – безпрецедентна. За його словами, "Паляниця" уразила автомобільну частину мосту, а "Нептуни", "Рута" й FP-5 – залізничну частину, за допомогою "Фламінго" українські воїни здійснили кероване ураження.
- До 16 листопада 2026 року останню офіційно підтверджену атаку на Кримський міст українські сили здійснили в червні 2025 року.