На День Незалежності Християнський корпус вручив державні нагороди своїм бійцям і розповів про бойову історію підрозділів 

Бійцям вручили державні нагороди (зокрема, орден Богдана Хмельницького та ордени "За Мужність" І та ІІ ступеня), нагороди Міністерства оборони України, відомчі відзнаки за бойову роботу та відзнаки за поранення.

Християнський корпус – об'єднання бойових підрозділів сил оборони України, які проголосили християнські цінності основою своєї діяльності та світогляду.

Підрозділи, що увійшли до складу корпусу, воюють із перших днів повномасштабного вторгнення і від початку виконують завдання на найважчих ділянках фронту.

На початку березня 2022 року їхні бійці разом з іншими складовими сил оборони зупинили в Гостомелі ворожу колону бронетехніки біля склозаводу – цим було зірвано план швидкого захоплення міста й розвитку наступу на Київ та виграно час для побудови оборони столиці. Далі були Мощун і звільнення Київської області – Лук'янівка, Рудницьке, Нова Басань, Перемога, згодом Харківська область (ізюмський напрямок, Липці, Великі Проходи), Миколаївська область (Любомирівка, Максимівка), херсонський напрямок (Давидів Брід, Архангельське, Високопілля) та Запоріжжя, де підрозділи діяли в районі Енергодара і Скельок та утримували позиції на островах Каховського водосховища.

На Донбасі бійці корпусу тримали дорогу постачання під Бахмутом у районі Хромового, вели бої під Горлівкою, а в лютому 2024 року забезпечували транспортні коридори й вихід суміжних сил на північних околицях Авдіївки.

Окрему сторінку бойового шляху становлять морські та десантні операції. У ніч на 24 серпня 2023 року, у День Незалежності, бійці здійснили висадку на мисі Тарханкут – уперше з 2014 року над окупованим Кримом було піднято державний прапор України. У вересні того ж року підрозділи корпусу брали участь у поверненні під контроль України так званих вишок Бойка – бурових платформ "Петро Годованець" та "Україна", самопідіймальних установок "Таврида" і "Сиваш", окупованих із 2015 року, групи діяли на гумових човнах у штормовому морі, відбиваючи атаку російського винищувача.

У жовтні 2023 року штурмовики на гідроциклах подолали приблизно 200 км відкритого моря і знищили радіолокаційний вузол окупантів на кримському узбережжі, а в серпні 2024-го рейд на Кінбурнську косу завершився знищенням шести одиниць броньованої техніки й приблизно трьох десятків окупантів та встановленням державного прапора на будівлі морського вокзалу.

Навесні 2024 року маневреною обороною Вовчанська підрозділи сповільнили наступ противника й утримали основні позиції, а восени повністю зачистили від окупантів територію Вовчанського агрегатного заводу – усі 30 будівель, подекуди в рукопашних боях – і разом із 77-ю окремою аеромобільною бригадою звільнили Кругляківку в Куп'янському районі.

2025 року бійці корпусу вели стабілізаційні дії під Покровськом, тримали куп'янський напрямок біля Кіндрашівки, де лише за перші два тижні операції знищили понад 40 ворожих штурмовиків, і зупинили в Сумській області, під Олексіївкою, спробу ворога пробити коридор до Сум – установлена там лінія оборони тримається донині. Від жовтня 2025 року корпус веде запорізьку кампанію: упродовж лютого – липня 2026 року в боях за селище Приморське противника витіснили з населеного пункту й відкинули майже на 8 км на південь, звівши нанівець просування, яке він розвивав від 2023 року.