"Найбільша загроза". Європа має умову для РФ перед обговоренням "архітектури безпеки" – ЗМІ
Європейські столиці вважають неприйнятними передвоєнні вимоги Путіна щодо НАТО
Фото: ЕРА
Європейські країни хочуть, щоб країна-агресор Росія припинила війну проти України, перш ніж обговорювати занепокоєння Кремля щодо ширшої архітектури безпеки на континенті. Про це 6 листопада повідомило Bloomberg із посиланням на джерела.
За даними агентства, у європейських столицях також вважають неприйнятними передвоєнні вимоги нелегітимного президента РФ Володимира Путіна, які фактично передбачали скорочення присутності НАТО у Східній Європі.
Співрозмовники розповіли, що однією з головних цілей чинної системи європейської безпеки є стримування Росії від нападу на інші країни. Тому обговорювати її зміну, поки Москва продовжує війну проти України та порушує міжнародні домовленості, європейські чиновники вважають недоцільним.
Така позиція може загострити розбіжності з адміністрацією президента США Дональда Трампа, яка прагне включити питання майбутньої архітектури європейської безпеки до ширших переговорів із РФ. Наступного тижня в Абу-Дабі мають зустрітися представники України, Росії та США. Це будуть перші переговори такого формату з лютого, зазначив ЗМІ.
Речниця Білого дому Анна Келлі заявила, що Вашингтон підтримує захист європейського суверенітету, збереження центральної ролі НАТО в колективній обороні та право кожної держави самостійно визначати свою політику безпеки.
Водночас представник Трампа Джаред Кушнер повідомив, що США працюють над практичними домовленостями, які враховуватимуть безпекові інтереси всіх сторін. Серед запропонованих напрямів днями у соцмережі Х він вказав постійні консультації з питань безпеки, надійні канали кризового зв'язку, більшу військову прозорість, взаємні заходи для зниження ризику ескалації, створення сталої основи для довгострокової безпеки та стабільності в Європі.
Такі плани викликали занепокоєння в європейських столицях. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Європа не повинна прагнути миру більше, ніж сам Путін. Критично до ініціативи поставилися й американські демократи.
Сенатор Майкл Беннет у відповідь на пост Кушнера нагадав, що європейська архітектура безпеки вже існує у вигляді НАТО. "І найбільша загроза для європейської безпеки – це не брак діалогу. Це Володимир Путін", – написав він у Х.
Financial Times (FT) також писала, що у європейських столицях зростає занепокоєння через наміри адміністрації Трампа обговорювати з Росією нову архітектуру європейської безпеки в межах майбутнього мирного врегулювання. Лідери ЄС побоюються, що Москва спробує використати переговори для відновлення своєї сфери впливу на континенті й обмеження суверенітету сусідніх держав НАТО. А ще того, що Вашингтон може домовитися із Кремлем ціною безпеки європейських союзників.
Bloomberg зауважило, що одним із головних невирішених питань залишаються гарантії безпеки для України після завершення війни. США та союзники обговорюють можливість надати Києву гарантії, подібні до передбачених статтею 5 договору НАТО про колективну оборону. Вони можуть включати постачання зброї та іншу військову допомогу в разі нового нападу Росії. Водночас Москва категорично виступає проти розміщення західних військ на українській території.
Європейські чиновники наголошують, що будь-які домовленості про повоєнну безпеку мають укладатися лише після припинення вогню та за участю всіх європейських держав.
Тим часом територіальні питання на переговорах поки що відклали. За словами джерел Bloomberg, Путін продовжує вимагати передачі Росії всього Донбасу й не демонструє готовності змінити свою позицію. Європейські представники також вважають, що найближчими місяцями російський президент не зацікавлений у реальних переговорах про завершення війни. Натомість Москва на тлі невдач та рекордних втрат на фронті зосереджена на спробах зламати опір України за допомогою повітряних атак.
Сікорський, коментуючи підхід Москви до переговорів, наголосив, що "йдеться не про території, а про відновлення Російської імперії". Він також зауважив, що іноді складається враження, ніби міжнародна спільнота чинить більший тиск на Україну, ніж на Росію, вказало агентство.
Контекст
- 5 листопада президент США Дональд Трамп після зустрічі зі спеціальним представником нелегітимного президента країни-агресора Росії Володимира Путіна Кирилом Дмитрієвим анонсував "велику угоду", яка буде стосуватися України, однак не лише її. "Я б навіть сказав, вона може торкнутися всієї Європи. Це буде велика прекрасна угода, і всі будуть у захваті", – заявив Трамп.
- 10–11 листопада в Абу-Дабі мають зустрітися делегації України, Росії та США. 25 жовтня видання The Telegraph із посиланням на свої джерела повідомило, що Росія спробує використати новий раунд мирних переговорів щодо України для отримання поступок у питанні розширення НАТО, яке Путін називав "корінною причиною" війни. За даними The Telegraph, Путін, імовірно, вимагатиме скоротити присутність НАТО в Європі.
- 22 жовтня The Economist писало, що США підготували новий "мирний план" щодо України, який передбачає членство в Європейському союзі в обмін на відмову від членства в НАТО. Росія дістане бізнес-угоди зі США, скасування санкцій і політичну нормалізацію. Згідно із планом, на Донбасі створять демілітаризовану зону.