Президент Чехії заявив, що не має амбіцій ставати переговорником ЄС для завершення війни в Україні
Павел висловився про себе як про представника Європи на переговорах про мир в Україні
Фото: ЕРА
Президент Чехії Петр Павел заявив, що не має амбіцій ставати переговорником Європи щодо завершення війни в Україні, розв'язаної країною-агресором Росією. Про це він сказав в інтерв'ю ČTK, яке опублікували 5 листопада.
Він висловив думкку, що європейські країни мають самостійно вирішити, кого бачать своїм представником. Водночас він додав, що був би радий поділитися своїм досвідом роботи в НАТО.
Агентство нагадало, що Павел очолював Військовий комітет НАТО з червня 2015-го до червня 2018 року.
Також ČTK звернуло увагу на публікацію The Telegraph, у якій та з посиланням на дипломатичні джерела писала, що Павел нібито є одним із п'яти політиків, яких європейські лідери розглядають на роль головного переговорника з нелегітимним російським президентом Володимиром Путіним щодо завершення війни в Україні.
Нині в розмові з пресою чеський президент запевнив, що імен потенційних кандидатів не обговорювали. Він зазначив, що ЗМІ називали його ім'я, але це "журналістський висновок", а не факт.
За даними ЗМІ, на тлі невизначеності з кандидатом на роль європейського переговорника прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні написала лист до президента Європейської ради Антоніу Кошти, де закликала ЄС визначитися, хто ж таки представлятиме блок на переговорах і які повноваження матиме цей представник.
Контекст
- Про те, що ЄС хоче призначити окремого представника для переговорів із Росією щодо завершення війни в Україні, повідомляли ще на початку 2026 року.
- Дискусії щодо представника від Європи на переговорах посилилися на тлі візиту спеціального посланника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа до Росії. Він запропонував Путіну провести тристоронній саміт із Трампом і президентом України Володимиром Зеленським у спробі домогтися припинення вогню.
- Politico і The Telegraph називали одним із найімовірніших кандидатів на переговори з Кремлем президента Фінляндії Александера Стубба, прем'єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні, прем'єр-міністерку Данії Метте Фредеріксен, а також Павела.