Росія методично "вибиває" дата-центри. Чи залишаться українці без інтернету і як підготуватися до перебоїв 

Що відбувається

Росіяни намагаються знищити телекомунікаційне й серверне обладнання, інфраструктуру дата-центрів, мережеві вузли та пов’язані з ними системи. Ймовірно, наймасованіші удари були 23–24 вересня – проблеми з інтернетом відчули, за оцінкою Мінцифри, приблизно 100 тис. домогосподарств.

Дата-центр – це не просто приміщення із серверами. На одному майданчику різні компанії можуть розміщувати обладнання, мережеві з’єднання, системи живлення та іншу інфраструктуру. Тому фізичне пошкодження такого об’єкта потенційно може одночасно позначитися на роботі кількох сервісів або операторів, пояснює в коментарі hromadske Володимир Фурсевич, технічний директор компанії Adaptis.

Окупанти не приховують, що вслід за спробами знищити енергетику і порти розпочали кампанію ударів по українських інтернет-провайдерах і дата-центрах, які нібито "надають послуги зв'язку та обчислювальні потужності для ЗСУ". Насправді впливу цих атак на сили оборони нема, це частина економічного і психологічного тиску на цивільних українців, кажуть посадовці.

"З появою реактивних Shahed росіянам стало легше дотягуватися до обʼєктів у глибині країни і наносити ураження відносно дешево", – пояснює колишній член правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Олександр Глущенко.

Зазнали пошкоджень, зокрема, сервіс зберігання та передавання файлів Fex.net, провайдери "Павутина", Utels, KyivLink, CityHost, Crazy Network, Etherlink, MiroHost, компанія Datagroup, оператор "Київстар", "Укртелеком" та інші. Унаслідок серії ударів був знищений КВЦ "Парковий", де розташований однойменний великий комерційний дата-центр. Його хмарним сховищем користуються десятки держорганів, зазначає Forbes Ukraine.

Загальна кількість дата-центрів, які стали цілями російських атак за останні тижні, невідома – будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів, зазначають у Мінцифри. Пропагандисти ТАСС 1 жовтня стверджували, що у вересні росіяни нібито "не менш ніж 18 разів" уразили дата-центри в Києві, але вірити цим даним, очевидно, не можна. Зокрема, про ураження "центру оброблення даних "Укртелекому" на вулиці Антоновича" окупанти заявляли після удару по лікарні на цій вулиці.

Наскільки це серйозна проблема

Українські оператори зв’язку вже кілька років працюють під постійною загрозою обстрілів, тому зазвичай мають резервні канали та обладнання, зазначає hromadske. Але рівень такого захисту всюди різний і залежить від конкретного оператора, дата-центру чи об’єкта.

Проблеми в роботі провайдерів виникають не тільки через пошкодження обладнання в дата-центрах, а й через відсутність електрики після ударів, каже власник провайдера Utels Олександр Полюдов. "У нас ядро мережі зарезервовано. Але в разі удару по дата-центру потрібен певний час, щоб бекап розвернувся й абоненти почали отримувати послугу", – додає він.

Провайдер "Павутина" після знищення двох важливих вузлів зв'язку ще довго буде підраховувати збитки, каже його співвласник Олександр Арутюнян. Утім, за його словами, попри серйозність атаки більшість абонентів провайдера залишалася на звʼязку завдяки резервам. Для решти абонентів провайдер швидко відновив роботу.

Для звичайного користувача наслідки залежать від того, що саме пошкоджено. В одних випадках інтернет може зникнути повністю, в інших – працювати повільніше або нестабільно, якщо дані доводиться передавати обхідними маршрутами.

Для бізнесу проблеми можуть бути значно серйознішими. Від інтернету часто залежать телефонія, платежі, хмарні сервіси, доступ працівників до робочих систем та обмін даними.

"Для середнього та малого бізнесу подібні удари можуть бути критичними", – перереконаний Арутюнян із "Павутини". Він припускає, що деяким компаніям доведеться шукати фінансову підтримку для подолання наслідків атак. Із цим погоджується і Полюдов з Utels. "Буде дуже важко провайдерам, у яких до 10 тис. абонентів і нема можливості залучати інвестиції для резервування системи", – додає він. За словами Полюдова, з липня цього року Utels вклав у резервування власних потужностей мільйони гривень і розміщується в кількох дата-центрах.

Інтернет не зникне, переконані експерти. Але здорожчає

"90% інфраструктури готові до подібних атак. Немає дата-центру, який можна уразити і все виключити", – каже в коментарі Forbes ексчлен урядової команди з питань телекому. Він додає, що від початку повномасштабного вторгнення галузь добре підготувалася до таких сценаріїв. "Усі вузли максимально продубльовані і забекаплені. Проблеми можуть бути хіба точкові", – переконує співрозмовник.

Основним способом зниження ризиків від російських ударів колишній член правління ІнАУ Олександр Глущенко називає децентралізацію і створення дзеркальних обʼєктів у Європі або західних областях України. Інший варіант – ховати все під землю, додає він. Над створенням підземного дата-центру, зокрема, працює "Vodafone Україна".

Але побудова підземних потужностей – проєкт на кілька років, зробити дублювання – швидше й дешевше, переконаний ексчлен урядової команди. Він додає, що державі потрібно провести аудит критичних місць у телеком-інфраструктурі та працювати над їх усуненням до зими.

Повністю "вимкнути" фіксований інтернет росіянам не вдасться, переконаний Глущенко. "Україна щільно покрита оптикою: кожен середній провайдер вважав, що йому треба мати власний канал у Києві або в обласному центрі", – пояснює він.

Цю думку підтримує і Полюдов. Експерт вважає, що навіть кілька ударів навряд чи можуть повністю "вимкнути інтернет" в Україні. Реальніший сценарій – перебої в окремих містах чи регіонах, падіння швидкості та перевантаження тих мереж, які й далі працюють.

Те саме каже й радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш).

"Україна є країною з максимально розподіленими інтернет-каналами, тому вся країна (області, міста) не залишиться без інтернету. Можливі локальні перебої, які провайдери, я сподіваюсь, швидко усунуть", – зазначив він, але додав, що через додаткові витрати на резервування послуги можуть подорожчати.

Водночас строків, скільки може тривати відновлення, немає. Усе залежить від того, що саме пошкоджено. Якщо проблема лише з електроживленням і є резерв, зв’язок можна відновити відносно швидко. Якщо пошкоджені кабелі, обладнання чи сам дата-центр, роботи можуть бути значно складнішими.

Про неминуче здорожчання заявив власник київського інтернет-провайдера UTELS Олександр Полюдов. За його словами, провайдерам дедалі важче зберігати тарифи на рівні 300–350 грн на місяць. Їм доводиться купувати нове обладнання, відновлювати пошкоджене, створювати резервні маршрути й забезпечувати роботу мереж.

Що кажуть посадовці

Ризики для цифрової та комунікаційної системи залишатимуться високими до завершення бойових дій, наголосив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Влада зараз працює над додатковим захистом дата-центрів та інших критичних об'єктів, щоб ворог не зміг позбавити країну зв’язку.

"Є нестандартні рішення. Щось має бути під землею, щось – у хмарі, щось – за кордоном, щось – у поєднанні, а щось – усі три варіанти одночасно. Тому єдиного правила немає, але те, що треба виходити з найгіршого сценарію і саме так мислити та готуватися, – це факт", – підсумував прем'єр.

У Мінцифри наголошують, що перебої мають точковий характер і залежать від того, через який майданчик працює конкретна компанія. У більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків.

Наслідки російських ударів є, вони відчутні для конкретних людей і компаній,але система тримається і відновлюється, запевняє заступник міністра цифрової трансформації Віталій Балашов в інтерв'ю "РБК-Україна".

"Головний висновок для бізнесу такий самий, як і для держави: резервування. Ми рухаємося трьома векторами: під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив'язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами незалежно від кордонів", – зазначив Балашов.

На запитання, чи може ворог повністю або локально вимкнути звʼязок та інтернет в Україні, його колега Станіслав Прибитько відповідає: "Локально – так. Якщо пошкоджені базові станції або немає електрики, у конкретному районі зв’язок може зникнути. Але повністю залишити всю Україну без зв’язку – навряд чи вийде".

Масована атака, яка одночасно пошкодить багато об’єктів, може спричинити перебої в окремих регіонах. Саме тому компанії посилюють резервне живлення та альтернативні маршрути, щоб мережі могли працювати навіть після пошкоджень.

Як підготуватися?

Компаніям варто заздалегідь визначити, які сервіси мають працювати навіть під час аварії, і подбати про резервний зв’язок. Для найважливіших систем можна поєднувати звичайний інтернет зі Starlink. На відміну від дротового чи мобільного зв’язку, він не залежить від найближчого кабелю або базової станції, адже передає дані через супутники. Але й для нього потрібні резервне живлення, доступ до відкритого неба та заздалегідь перевірений план перемикання, каже Володимир Фурсевич.

Українцям в інтернеті радять мати кілька сім-карток, кілька провайдерів для домашнього інтернету. На запитання, чи доречні ці поради, Прибитько каже: "Кілька сім-карток – це справді може бути корисно. Якщо головне залишатися на зв’язку, працює національний роумінг: телефон може підключитися до мережі іншого оператора, якщо мережа вашого недоступна. Якщо потрібен надійний мобільний інтернет, дві сім-картки різних операторів можуть дати додатковий варіант підключення".

Але що стосується домашнього інтернету – два провайдери можуть бути корисними, але це не гарантія. Якщо вони використовують одну магістраль або спільну інфраструктуру, її пошкодження може одночасно вплинути на обох.

Для того, щоб залишатися з домашнім інтернетом під час вимкнень світла, Мінцифри радить під'єднувати xPON (оптоволоконну технологію). У такій мережі між провайдером і домом немає активного обладнання, яке потребує електроенергії. Тому під час вимкнення потрібно лише заживити свій Wi-Fi-роутер і модем від павербанка або іншого резервного джерела живлення і можна залишатися онлайн.

Але це не означає, що зв’язок працюватиме за будь-яких умов, зазначають у відомстві. Якщо через обстріли або тривале знеструмлення не працюють базові станції кількох операторів, роумінг теж не зможе їх замінити. Оператори готуються до таких ситуацій: посилюють резервне живлення, встановлюють генератори та збільшують час автономної роботи базових станцій.