Росія почала атакували Україною дроном, який може розганятися до 1000 км/год – ГУР
У дослідженому зразку безпілотника ГУР виявив 93 компоненти іноземного виробництва
Фото: militarnyi.com, Сергій FLASH | Про технології / Telegram
На початку осені 2026 року армія країни-агресора Росії почала застосовувати для ударів по Україні нову модифікацію ударних безпілотників "Герань-5 К5-К". За аеродинамічною схемою та тактико-технічними характеристиками його можна класифікувати як малогабаритну крилату ракету. Про це попередило Головне управління розвідки Міністерства оборони України 9 листопада в Telegram.
Експерти ГУР дослідили один із зразків, застосованих РФ, який майже цілим приземлився посеред українського поля.
"Герань-5 К5-К", як і його попередник "Герань-5", побудований за аеродинамічною схемою, вказали в розвідці. Несуче крило прямої стріловидності розміщене за схемою верхньоплана, хвостове оперення – однокільове, з нерухомими стабілізаторами та рулем напрямку.
"К5-К" менша за звичайну "Герань-5": її довжина становить 4 м проти 6,5 м, а розмах крил – 3 м проти 3,2 м.
"Ворог також провів роботу над покращенням аеродинамічних характеристик фюзеляжу з метою підвищення швидкісних та висотних характеристик", – зазначили в ГУР.
Максимальна висота польоту зросла із 5 до 6 км, а крейсерська швидкість перевищує 450 км/год. Під час окремих маневрів дрон може розганятися до 1000 км/год. Водночас дальність польоту (1000 км) і маса бойової частини (90 кг) залишилися незмінними.
У дослідженому експертами ГУР зразку, зокрема, була встановлена термобарична бойова частина ТББЧ-90.
Він також був оснащений блоком нової оптико-електронної кореляційної системи "Сусанин", яку раніше виявила ГУР у "Герані-4". Система порівнює зображення з оптичного датчика з еталонним зображенням, завантаженим в пам’ять мікрокомп’ютера, для забезпечення відповідності маршруту ракети/дрона від точки пуску до точки прицілювання. У дослідженій К5 замість оптичних датчиків до системи "Сусанин" входила камера подвійного діапазону.
Як силова установка використовується турбореактивний двигун ТРД-200, зібраний в Алабузі з китайських комплектуючих.
Авіоніка в дроні ідентична останнім версіям іншого реактивного БПЛА "Герань-4 Сікер".
Із 93 електронних компонентів, знайдених в дронів, найбільше – від виробників зі США (52), а з КНР і Швейцарії – по 10.
"Противник продовжує спроби приховати маркування застосованої електронної компонентної бази, зокрема цифрових сигнальних процесорів DSP від Texas Instruments та інерціальних модулів Murata", – вказали в розвідці. На думку ГУР, такі дії РФ свідчать, що санкції працюють і створюють складнощі для її ланцюгів постачання: зростають ціни, строки поставки та ризики зриву.
Контекст
- Росія періодично модернізує свої безпілотники. Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) розповів в інтерв'ю Associated Press, яке оприлюднили 17 жовтня, що Росія приблизно за пів року зможе в режимі реального часу керувати безпілотниками типу Shahed та баражувальними боєприпасами "Бандероль" через свою супутникову мережу "Рассвет".
- 6 листопада Business Insider повідомляв, що Росія за кілька місяців звела нову базу для запуску ударних безпілотників поблизу кордону з Україною, імовірно, призначену для новітніх реактивних дронів "Герань-5".