США намагаються домовитися про тимчасове припинення вогню між Україною й Росією в обмін на послаблення санкцій проти Москви. Про це повідомляє Kyiv Independent із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів.
Як зазначає видання, Вашингтон намагається відновити переговорний процес, який фактично "зайшов у глухий кут".
Одне із джерел ЗМІ заявило, що США хочуть, щоб Україна "погодилася на якомога більше" або принаймні не заважала. Інший співрозмовник видання сказав, що американська сторона, "у принципі, готова" обговорювати питання, які цікавлять Росію, зокрема послаблення санкцій і статус окупованих територій.
У статті йдеться, що активізація переговорів відбулася після заяви президента США Дональда Трампа про триденне припинення вогню з 9-го до 11 травня.
Видання зазначає, що зараз переговори блокують три основні питання. Першим залишається територіальний аспект. Україна вважає, що основою для припинення вогню може стати замороження нинішньої лінії фронту, тоді як Росія вимагає виведення українських військ із частин Донбасу, яких вона не контролює.
Ще одним предметом суперечки є Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС). За словами українського чиновника, якого цитує Kyiv Independent, Москва наполягає на збереженні контролю над ЗАЕС у межах імовірних домовленостей зі США. Українська сторона називає це "неприйнятним".
Окрім того, у статті йдеться, що попередні версії американських пропозицій передбачали обговорення передання української ядерної інфраструктури під певний американський контроль або управління.
Також, за даними видання, Кремль домагається міжнародного визнання окупованих територій і послаблення санкцій. Один зі співрозмовників Kyiv Independent заявив, що Росію найбільше цікавлять Донбас, визнання окупованих територій, включно із Запорізькою АЕС, а також зняття санкцій.
Окрім цього, Kyiv Independent звертає увагу на занепокоєння Києва через відсутність гарантій безпеки. Українська влада вважає, що будь-яке припинення вогню без чітких механізмів захисту дасть змогу Росії перегрупувати сили й відновити бойові дії в майбутньому.
За словами українських джерел, Вашингтон поки не надав жодних юридично зобов’язувальних гарантій і пропонує повернутися до цього питання лише в межах майбутньої всеосяжної угоди. Один з американських чиновників підтвердив Kyiv Independent, що реальне впровадження гарантій можливе лише після завершення активних бойових дій.
У матеріалі також зазначають, що в Києві побоюються сценарію, за якого бойові дії тимчасово припинять, санкції проти Росії послаблять, міжнародна підтримка України ослабне, а Москва згодом знову відновить наступальні дії.
Один з українських чиновників у коментарі виданню назвав нинішню модель переговорів "дуже поганою угодою", яка фактично дає Росії "дуже багато".
Також ЗМІ пише, що в Києві очікують посилення тиску з боку Вашингтона, оскільки Білий дім прагне зовнішньополітичних результатів напередодні виборів у США й на тлі ситуації навколо Ірану. Чиновник заявив, що "ситуація ось-ось загостриться".
Контекст
- Увечері 8 травня президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення між РФ й Україною домовленості щодо встановлення режиму тиші 9–11 травня. Однак, попри це, російські війська продовжили удари по Україні. Трамп також припускав продовження перемир'я після 11 травня.
- 1 травня у ЗМІ з'явилася інформація, що Зеленський може розробляти стратегію переговорів із РФ без участі США на тлі того, що Вашингтон зараз зосереджений на війні з Іраном. 7 травня глава Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що ЄС розглядає можливість потенційних переговорів із Путіним. Зараз мирні переговори щодо України фактично "мертві", писала The New York Times 11 травня.