У Центрі протидії дезінформації назвали мету російського зламу застосунку "Повітряна тривога"
Сличко наголосив, що такі кібератаки можуть повторюватися
Фото: depositphotos.com
Кіберзловмисники країни-агресора РФ, зламавши застосунок "Повітряна тривога" ввечері 1 листопада, намагалися посіяти паніку серед українців і підірвати довіру до системи оповіщення. Однак завдяки швидкій реакції офіційних структур їм не вдалося досягти бажаного результату. Про це 4 листопада в ефірі телеканала "Ми – Україна" повідомив керівник департаменту медіаграмотності Центру протидії дезінформації при РНБО Іван Сличко.
За його словами, загроза полягала не лише в поширенні неправдивих повідомлень, а й у тому, що після такого інциденту люди могли б перестати довіряти справжнім сповіщенням про небезпеку.
Зокрема, через застосунок поширювали повідомлення про радіаційну та хімічну небезпеку, вуличні бої в Києві й загрозу ракетного удару по всій Україні.
"Повідомлення про радіаційну, про хімічну небезпеку, вуличні бої в Києві, загроза ракетного удару по всій Україні могли спровокувати паніку, дезорієнтувати людей і змусити їх ухвалювати рішення під впливом страху. Крім того, після такого інциденту частина користувачів може почати сумніватися навіть у справжніх сповіщеннях, і це ми не відкидаємо", – пояснив Сличко.
Водночас, за оцінкою фахівців ЦПД, масштабної паніки вдалося уникнути. Українці переважно спокійно відреагували на неправдиві повідомлення, перевіряли інформацію в офіційних джерелах і навіть створювали меми.
Контекст
- Увечері 1 листопада застосунок "Повітряна тривога" зазнав ворожого впливу. Користувачам застосунку надійшло сповіщення про ядерну загрозу, а тоді – про радіаційну та хімічну небезпеку, а також про вуличні бої в Києві.
- Міністерство цифрової трансформації України 1 листопада повідомило альтернативні джерела інформації щодо реального стану тривог у містах України, поки не працює застосунок "Повітряна тривога". Одним із варіантів є увімкнення екстрених сповіщень на смартфоні.