Війна в Україні

"У Кремлі справді святкують". Трамп допомагає Путіну повернутися з міжнародної ізоляції – NYT 

1 листопада, 17.12

Трамп допомагає Путіну поступово повернутися до міжнародної політики, написала NYT

Фото: ЕРА

Отримавши низку поступок від адміністрації президента США Дональда Трампа, нелегітимний президент країни-агресора Росії Володимир Путін активізував дипломатичні контакти із закордонними лідерами й поступово повертається до міжнародної політики. Спроби Заходу ізолювати останнього втрачають ефективність, Москва знову отримує можливість претендувати на помітну роль у глобальних процесах. Про це йдеться в аналітичній статті The New York Times (NYT), опублікованій 1 листопада.

Видання нагадало, що протягом минулого тижня Путін провів телефонну розмову з лідерами Фінляндії та Норвегії, зустрівся з еміром Катару і президентом Ірану, а також приймав у Москві лідерів африканських держав. Водночас він і далі критикував європейські країни за підтримку України й відмову від російських енергоносіїв.

NYT звернула увагу, що активізація дипломатії відбувається на тлі зближення позицій Москви й Вашингтона. Адміністрація Трампа розглядає можливість послаблення санкцій щодо Російського фонду прямих інвестицій, який очолює спецпредставник глави Кремля Кирило Дмитрієв. Адміністрація експрезидента США Джо Байдена свого часу називала цей фонд "темною касою" Путіна. Крім того, американський президент погодився на імпорт російського дизельного пального, а його представник Стів Віткофф публічно назвав Путіна "гуманістом".

Такі сигнали зі США дають Кремлю підстави розраховувати на подальше послаблення міжнародної ізоляції.

Аналітик Німецького фонду зовнішньої політики Стефан Майстер висловив думку, "що в Кремлі зараз справді святкують". За його словами, Москва отримує навіть більше, ніж могла розраховувати, незалежно від того, чи робить вона якісь кроки назустріч Заходу.

Наступними можливими майданчиками для повернення Путіна до великої дипломатії можуть стати міжнародні саміти в Китаї та США. У листопаді нелегітимний російський президент може відвідати Шеньчжень, де відбудеться форум Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Там не відкидають його зустріч із лідером Китаю Сі Цзіньпіном і Трампом. Автор публікації зазначив, що це фактично поставило б Росію в один дипломатичний ряд із двома провідними світовими державами. Крім того, Путін може відвідати саміт "Великої двадцятки" (G20) у Маямі у грудні, куди його запросили США, хоча це викликало невдоволення серед частини американських союзників.

Водночас становище України на міжнародній арені ускладнюється, йдеться у статті. Відносини Києва з Вашингтоном погіршуються, а американська підтримка стає дедалі менш передбачуваною. Трамп уже публічно закликав українців змінити президента Володимира Зеленського, назвавши його перешкодою для досягнення миру. Українські військові також зіткнулися з обмеженням доступу до військової версії супутникового зв’язку Starlink, а запаси американських систем протиповітряної оборони скорочуються.

Путін, схоже, розраховує, що зможе дочекатися моменту, коли західні союзники України втратять готовність підтримувати Київ у довгостроковій перспективі. Зміна політики Вашингтона, можливість нових домовленостей із Москвою та внутрішньополітичні проблеми в європейських країнах можуть посилити його переконання, що обрана стратегія очікування виправдовує себе. Майстер зазначив, що у Путіна, ймовірно, складається враження, що він мав рацію і що йому потрібно було просто перечекати. Зрештою він може отримати від Трампа більше, ніж міг навіть мріяти, переконаний аналітик.

На цьому тлі перед Європою постає питання, чи варто відновлювати прямий діалог із главою Кремля і хто саме має представляти європейські інтереси в таких переговорах. Показовою стала телефонна розмова Путіна з президентом Фінляндії Александером Стуббом і прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре. Російський лідер подав її як свідчення готовності частини європейських політиків до конструктивного діалогу. Водночас, як пише NYT, дзвінок європейців спричинив суперечки всередині Європи, його підтримали не всі.

Паралельно Кремль намагається використати економічні й політичні проблеми Європи для послаблення її єдності щодо України. Путін звинувачує європейські уряди в надмірному накопиченні боргів, зростанні витрат для населення через відмову від російського газу та нехтуванні внутрішніми соціальними проблемами заради допомоги Києву. Такі заяви, на думку аналітиків, є частиною ширшої стратегії Москви, спрямованої на посилення внутрішніх суперечностей у Європі та переконання її громадян, що підтримка України суперечить їхнім власним інтересам.

29 жовтня Le Monde написало, що Трамп своїми діями лише надихає Путіна на ескалацію війни з Україною.

Контекст

СВІЖІ НОВИНИ

Більше новин