У Росії масово відмовляються оголошувати тривогу перед атаками. Розвідники пояснили чому
Вимкнення сирен стало питанням політичного виживання режиму в Росії, розповіли у СЗР
Фото: EPA
Жителі країни-агресора РФ скаржаться, що під час ракетних або дронових атак на їхні міста не вмикають сирен та інших засобів оповіщення про такі загрози. Про це неодноразово повідомляв "Можем объяснить".
Зокрема, 18 червня Москва й регіон зазнали наймасштабнішої за час російсько-української війни дронової атаки. Але жителі південної частини столиці повідомили, що повітряної тривоги не було, інших попереджень про атаку, наприклад, через смс, теж, а самі люди прокинулися від вибухів і сирен уже за фактом прильотів.
Не було сигналів повітряної тривоги того дня й у Жуковському Московської області. Про небезпеку повідомляв поліцейський, обходячи квартири, повідомили журналісти "Можем объяснить".
Водночас, як зазначають ЗМІ, у 2023–2024 роках столична влада витратила 171 млн руб. ($2,3 млн) на систему оповіщення населення про НС. Під час минулих нальотів її також не вмикали.
Те, що регіональна влада Росії дедалі частіше відмовляється вмикати системи оповіщення під час ракетної і дронової небезпеки, підтвердила Служба зовнішньої розвідки України. Влада регіонів РФ пояснює це різними причинами – від "запобігання паніці" до "звикання населення" до сигналів тривоги. За даними відомства, у тимчасово окупованому росіянами Криму місцева адміністрація вирішила не реагувати на кожен проліт безпілотників, пояснюючи це надто частими тривогами.
У Ростовській області відмову від сирен пояснюють досвідом окупованих територій Донбасу, де, за їхніми словами, люди під час сигналів масово виходять на вулицю, що нібито підвищує ризики.
У Ярославлі заявляють, що сирен не вмикають, щоб уникнути паніки серед населення. У Краснодарському краї "дронову небезпеку" взагалі не прирівнюють до сигналів цивільної оборони, на відміну від повітряної тривоги.
У Рязанській області пояснюють рішення тим, що часті сигнали перестануть сприймати як реальну загрозу, тому їх краще не використовувати.
Окремо у СЗР звернули увагу, що в підмосковних Котельниках місцева влада навіть не розкриває адрес укриттів і бомбосховищ, обіцяючи повідомити їх лише в разі мобілізації або воєнного часу. У Москві й області нібито побоюються "паніки та хаосу".
"По суті, усі ці пояснення зводяться до одного: масштаб ударів по території Росії став настільки великим, що вимкнення сирен перестало бути питанням логістики. Тепер це питання політичного виживання режиму, який роками створював образ війни, яка нібито не зачіпає пересічних росіян", – підсумували українські розвідники.
Контекст
- Українські удари по території РФ регулярно здійснюють у відповідь на масовані атаки росіян на критичну й цивільну інфраструктуру України.
- Президент України Володимир Зеленський зазначив, що повторний удар по Московському нафтопереробному заводу 18 червня був абсолютно справедливою відповіддю на атаку росіян на Києво-Печерську лавру в ніч на 15 червня.