Війна з Іраном продемонструвала, що НАТО не готовий до збройного конфлікту з РФ. Ось чому 

1. Боєприпаси

Через війну з Іраном різко загострилася проблема із запасами боєприпасів НАТО.

За даними видання, США використали приблизно половину загального запасу критично важливих ракет ППО Patriot, а французькі посадовці попередили, що запаси ракет Aster (зенітна ракета, яку виробляє європейський консорціум EBDA) і Mica (французька ракета класу "повітря – повітря") закінчилися б уже в перші два тижні війни. Оборонні фірми, такі як Rheinmetall і MBDA, також вказують на зростання попиту й потенційний дефіцит снарядів.

Британський експерт Джастін Бронк із Королівського інституту об'єднаних служб зазначив, що, зважаючи на те, що РФ виробляє "від 6 тис. до 7 тис." дронів-камікадзе на місяць, НАТО залишиться без дорогих ракет ППО протягом кількох тижнів.

Проблему із браком боєприпасів, пише Politico, активно обговорюватимуть на липневому саміті Альянсу.

2. Панування в повітрі

Незважаючи на повне панування США в небі Ірану, режим аятол, як і раніше, у змозі атакувати ракетами й безпілотниками країни Перської затоки – це демонструє "чіткі межі в очікуванні того, що можна добитися підкорення країни бомбардуваннями", сказав старший науковий співробітник Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Пітер Веземан.

Видання підкреслює, що НАТО "має переосмислити панування в повітрі й шукати творчі рішення для стримування Росії". Серед таких рішень – удари по глибокому тилу РФ, де виробляють зброю, здатну уражати цілі в Європі.

3. Недостатньо потужний флот

"Із 2022 року ми набагато більше фокусуємося на сухопутних військах... І тепер раптово ми помітили, що стан флотів у всьому НАТО дійсно досить поганий", – сказав колишній чиновник НАТО Ед Арнольд.

У будь-якому конфлікті з Москвою військово-морські сили матимуть важливе значення для полювання на підводні човни поблизу північного Кольського півострова й нейтралізації суден, оснащених крилатими ракетами "Калібр", сказав експерт із питань безпеки на морі в RUSI Сідхарт Каушал.

За його словами, НАТО також має покращити можливості спільного обслуговування суден, а також усунути брак персоналу й інвестувати в судна, котрі можна адаптувати для різних місій, наводячи як приклад програму багатофункціональних допоміжних суден Нідерландів.

4. Прірва всередині НАТО

Через невдоволення й нападки президента США Дональда Трампа на союзників по НАТО в європейських країнах побоюються, що Штати відмовляться прийти на допомогу Європі в разі конфлікту або ж американська допомога буде дуже обмежена.

Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що Європа має діяти симетрично: наприклад, прив'язати підтримку НАТО до розблокування Ормузької протоки й вимагати від Вашингтона довести прихильність Альянсу. "Час лестощів [Дональду Трампу] закінчився", – сказав Расмуссен.

5. Україна – постачальник послуг у сфері безпеки

Протягом кількох днів після початку війни в Ірані Україна скерувала своїх експертів із безпілотників для протидії іранським дронам і надання допомоги країнам на Близькому Сході. Це привело до підписання кількох угод про 10-річне оборонне партнерство з країнами Перської затоки.

НАТО швидко розширив свої інституційні зв'язки з Україною, починаючи від спільного навчального й дослідницького центру в Польщі та закінчуючи військовими візитами до Києва й новою промисловою програмою із придбання інноваційних технологій, а тепер має працювати над створенням "поясу" антидронової оборони біля кордонів Росії – як першої лінії оборони.

Альянс також міг би докласти більше зусиль для зміцнення промислових зв'язків з Україною.

"Україна демонструє себе як постачальника послуг у сфері безпеки. Війна в Ірані довела це", – заявив анонімний співрозмовник Politico.