ЄС без НАТО тихо готується до "жахливих сценаріїв" гібридних атак РФ із численними жертвами – Рolitico 

За даними видання, переговори про можливий масштабний напад відбувалися останніми тижнями серед послів усіх 27 країн ЄС у "обмеженому форматі", без телефонів і помічників. Дискусії загострилися після інциденту з дроном в аеропорту Лейпцига і були зосереджені саме на можливих смертельних наслідках. Чиновники поінформували, що обговорювали розгортання груп реагування на надзвичайні ситуації, виділення коштів для допомоги постраждалій державі та порядок комунікації керівників інституцій ЄС.

Високопоставлений європейський дипломат під час спілкування із журналістом зазначив, що ЄС має бути готовий до чогось серйозного, зокрема до ситуацій із численними жертвами. Інший чиновник додав, що, враховуючи масштаби дій країни-агресора РФ, "жертви неминучі рано чи пізно". Він назвав "чистою удачею" той факт, що їх поки немає.

Рolitico зазначило, що блок майже щодня отримує повідомлення про гібридні атаки та підривну діяльність, яка не підпадає під визначення прямого акту війни. Такі інциденти вже траплялися на морі, коли судна атакували безпілотники, а також у транспортних вузлах і на об’єктах зв’язку. Один дипломат НАТО висловив думку, що якщо кілька громадян ЄС або НАТО загинуть унаслідок того, що буде схоже на напад, тиск на обидві інституції з метою вжиття заходів буде "надзвичайно сильним".

Однак обговорення активізації дій викликають також критику серед окремих представників ЄС, ідеться у статті. Деякі столиці вважають, що блок перевищує свою роль у сфері безпеки й дублює функції НАТО, який протягом 80 років є основою європейської оборони. Колишня речниця Альянсу Оана Лунгеску висловила переконання, що є ризик дуже заплутати осіб, які ухвалюють рішення на всіх рівнях. Вона пояснила, що якщо виникає плутанина або дублювання, це може уповільнити процес ухвалення рішень, тоді як у критичних ситуаціях час має вирішальне значення.

Ще однією проблемою джерела видання вказали відсутність безпечного зв’язку в ЄС і побоювання витоку конфіденційної інформації. Дипломати нагадали, як колишній міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто обговорював зміст закритих зустрічей у ЄС із міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Вони наголосили, що це лише посилило недовіру і змусило частину столиць обмежувати обмін справді чутливою інформацією.

У своїй промові про стан ЄС у Страсбурзі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала створити "протокол надзвичайної безпеки" та "Європейську раду безпеки", які мають увійти до нової "Європейської стратегії безпеки". Проте кілька дипломатів заперечили, бо вважають, що ці нові формати лише ускладнять систему і дублюватимуть наявні механізми. Вони нагадали, що ЄС уже має Комплексне політичне реагування (IPCR), яке добре спрацювало під час пандемії та інших криз.

Щоб уникнути плутанини у разі масових жертв, експерти пропонують чітко розділити обов’язки НАТО та ЄС, за якими Альянс має відповідати за військове стримування та обмін розвідданими, а блок – за цивільне реагування. Лунгеску наголосила, що Москва не розрізняє ці дві організації, і зазначила, що нелегітимному президенту РФ Володимирові Путіну байдуже, ухвалює рішення Рада послів ЄС чи Північноатлантична рада.