Нобелівську премію з фізики присудили вченому, який перетворив лід Антарктиди на телескоп
Галзен народився у Бельгії 1944 року, зараз він – професор Університету Вісконсин-Медісон у США
Фото: nasonline.org
Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики у 2026 році Френсісу Галзену, повідомили в Нобелівському комітеті 6 жовтня.
Премію йому присудили за вирішальний внесок в нейтринну обсерваторію IceCube та відкриття високоенергетичних часток нейтрино астрофізичного походження, сказано в релізі. Галзен, як зазначили у комітеті, зрозумів, що лід на Південному полюсі можна використовувати для відстеження нейтрино.
"Його бачення та наукове лідерство були основоположними для нейтринної обсерваторії IceCube – кубічного кілометра льоду, оснащеного світловими датчиками. За допомогою IceCube дослідники можуть фіксувати нейтрино з надзвичайно енергетично багатих процесів у далекому Всесвіті", – зазначають у повідомленні.
IceCube називають найбільшим у світі нейтринним телескопом. Ця обсерваторія розташована на Південному полюсі, неподалік американської науково-дослідної антарктичної станції Амундсена-Скотта. Це кубічний кілометровий детектор частинок, зроблений з антарктичного льоду. Він заглиблений у лід, його світлові сенсори простягаються на глибину до 2,5 тис. м, вказано на сайті обсерваторії.
У Нобелівському комітеті розповіли, що нейтрино – це частинки, які є повсюди, просто люди не помічають їх.
"Вони проходять крізь Землю і наші тіла, а ми цього навіть не помічаємо, – розповіли в релізі. – Нейтрино з надзвичайно високими енергіями утворюються в тих самих середовищах, що й інші типи частинок. Однак, на відміну від інших частинок, нейтрино досягають нас, не змінюючи напрямку руху й не втрачаючи енергії. Це означає, що вони можуть надати інформацію, яку неможливо отримати жодним іншим способом".
Галзен уперше представив свою концепцію виявлення нейтрино на Південному полюсі в 1988 році. Коли нейтрино стикається з атомним ядром, воно створює спалах світла, який можна відстежити за допомогою датчиків у прозорому льодовиковому льоді. Будівництво IceCube завершили у 2011 році.
Космічні нейтрино з надзвичайно високими енергіями зустрічаються дуже рідко, тому для спостереження достатньої кількості зіткнень потрібен величезний об’єм льоду, пояснили науковці. Вже за кілька років після запуску обсерваторії вчені опублікували результати дослідження нейтрино, які, ймовірно, походять з-за меж Сонячної системи.
Контекст
- Галзен народивсяч у Бельгії 1944 року, зараз він – професор Університету Вісконсин-Медісон у США.