Польща не готова прийняти, що Україна більше не жертва, а самостійний гравець – The Guardian
Маззіні прогнозує, що українці найближчими роками стануть конкурентами не лише для польського, а й для французького й німецького бізнесу
Фото: EPA
Польща не змогла адаптуватися до того, що Україна перестала бути лише жертвою російської агресії та отримувачем західної допомоги і стала самостійним гравцем із власними інтересами та амбіціями. Про це йдеться у колонці польського журналіста Матея Маззіні для The Guardian, яку опублікували 26 серпня.
За його словами, після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ 2022 року Варшава й Київ демонстрували безпрецедентне зближення. Польські громадяни відкривали свої домівки для українських біженців. Підтримка відчувалася й на міжнародній арені, зокрема це було видно у наданні Польщею зброї й коштів Україні.
Однак ця близькість, на думку Маззіні, не збереглася. Він наводить дані польського Центру дослідження громадської думки (CBOS), згідно з якими 52% поляків проти того, щоб приймати українських біженців. Водночас у Польщі зростає втома від підтримки України.
Автор вважає, що напруженість посилюють історичні суперечки між країнами, зокрема навколо Української повстанської армії. Додатковим фактором він називає російську дезінформацію, яка поширюється в польських соцмережах і формує негативне ставлення до українців.
Маззіні також згадує випадки насильства щодо українців. Водночас журналіст вважає, що проблема значно глибша за окремі конфлікти чи історичні суперечки. На його думку, Польща не була готова до того, що українські біженці поступово перестануть бути лише отримувачами допомоги.
Українці почали орендувати житло й купувати власне, відкривати бізнеси і формувати сильну спільноту. У деяких сферах вони стали прямими конкурентами польським громадянам. Маззіні називає це природним і навіть бажаним розвитком, однак зазначає, що польському суспільству виявилося складно адаптуватися до такої зміни.
"Польща не змогла повною мірою усвідомити, що українці – це не просто безпорадні жертви [нелегітимного президента РФ] Володимира Путіна, а реальні люди, які самі визначають власне життя", – пише автор.
Він зазначає, що аналогічна зміна відбулася і з самою Україною. Після початку повномасштабної війни вона була пасивним отримувачем західної допомоги, але згодом перетворилася на країну, яка експортує військові технології та має власні економічні й геополітичні інтереси.
Тому, на думку Маззіні, Україна більше не потребує польського "адвоката" на Заході. Українські лідери вже безпосередньо взаємодіють із керівництвом США та західноєвропейських країн, а президент Володимир Зеленський може самостійно представляти інтереси Києва.
Автор матеріалу вважає, що польська влада мала заздалегідь підготувати суспільство до того, що українці стануть повноправною частиною польського суспільства, а Україна вимагатиме рівного голосу в Європі. Натомість уряд Дональда Туска, за оцінкою журналіста, і далі підтримував уявлення про особливу роль Польщі в майбутньому України.
Маззіні прогнозує, що Україна найближчими роками ще більше зблизиться з Європою, а українці стануть конкурентами не лише для польського, а й для французького та німецького бізнесу.
Українські лідери, пише він, приїжджатимуть до Брюсселя, Парижа чи Берліна вже не по безплатну допомогу, а вимагатимуть рівного голосу, аргументуючи це своїм внеском у захист Європи від Росії.
Автор підсумовує, що українців не можна сприймати лише як жертв війни, а Україну – лише як країну, що воює. На його думку, Польща вже зіткнулася з наслідками нездатності врахувати цю реальність, тоді як решта Європи ще має час до неї підготуватися.