Світ

Попри тиск Росії, Вірменія обрала Європу. Головне про парламентські вибори у країні 

8 червня, 13.26

Спостерігачі не зафіксували суттєвих порушень

Фото: ЕРА

7 червня у Вірменії відбулися чергові парламентські вибори. За офіційними даними, на них перемогла керівна партія, яка здобуде найбільшу кількість місць у парламенті. Як Росія намагалася вплинути на вибори, чи їй вдалося це, що кажуть спостерігачі? Видання "ГОРДОН" розповідає все, що треба знати про голосування і його результати.

За останніми (скоригованими) даними Центральної виборчої комісії, які наводить Аrmenpress, у парламент проходить три політичні сили:

  • "Громадянський договір", лідером якої є премʼєр Нікол Пашинян – 49,81%;
  • опозиційний проросійський блок партій "Сильна Вірменія", який очолює російський мільярдер Самвел Карапетян, його ще називають олігархом – 23,281%;
  • опозиційний блок "Вірменія" колишнього президента Роберта Кочаряна – 9,934%.

Партія "Квітуча Вірменія", яка, за попередніми даними, набирала рівно 4% і проходила в парламент, зараз має 3,996% голосів – і не матиме мандатів. Як пояснив голова ЦВК Ваагн Овакімян, навіть ці дані ще не кінцеві, попереду ще етап перерахунку й перевірки голосів.

Ще дві опозиційні політичні сили – "Успішна Вірменія" і "Крила єдності" – не набрали достатньо голосів, щоб потрапити у парламент.

Як відбувалося голосування

Це були перші вибори після війни в Карабаху. Ще перед голосуванням видання "ГОРДОН" писало: є висока ймовірність фальсифікацій і провокацій під час самих виборів й агресивних дій Москви після голосування. Так і сталося. Карапетян, якого повʼязують з ФСБ, ще до оголошення підсумків заявив, що вибори були "ганебними" – і пригрозив, що керівна партія не одержить "перемоги, якої прагне". Його ж політсила повідомляла про "напад" довіреної особи партії Пашиняна на їхню довірену особу.

Ашот Сафарян, який працює з російськими пропагандистськими ЗМІ, цілий день учора писав у Facebook про нібито численні порушення, але не навів жодного доказу. Наприклад, він обурювався "низькою" явкою і "байдужістю" вірмен і стверджував, що в місті Мегрі "солдати опівночі ще голосували" (дільниці закрили о 20.00). Перше його твердження спростовують факти, адже явка була значно вищою за попередні голосування. Наприклад, на вибори 2021 року прийшло 49,4% виборців, а рекордна для Вірменії явка – 60,9% (була на виборах 2017-го). Друге змушені були спростовувати депутати. Представник керівної політсили Ваге Галумян сказав журналістам, що такого бути не може.

NEWS.am інформує, що на виборах зареєстрували 43 спостерігачів від шести країн СНД. Вони дійшли висновку, що вибори організували на доброму рівні (принаймні технічно), не виявили порушень, які могли б вплинути на результати виборів, хоча й наголосили: атмосфера агітаційної кампанії була важкою.

Галумян звинуватив опозицію в масових підкупах виборців. Через це, за його словами, керівна партія не здобула обіцяних Пашиняном 65% голосів. Є сотні кримінальних справ і заарештовані, такі дії були помітні в усіх громадах, заявляє депутат. Влада, додав він, не використовувала адмінресурсу.

Як реагує світ

Президент України Володимир Зеленський уже привітав Пашиняна з перемогою, а саму країну – з проведенням демократичних, вільних виборів.

"Це перемога суверенітету Вірменії, вашої незалежності й права жити так, як ви самі визначите. Бажаємо вам успіху. Україна готова до розширення нашої співпраці, і саме зараз час, щоб Євросоюз реально підтримав Вірменію та зробив усе необхідне, щоб люди відчули, що жити краще завдяки відносинам із Європою. Це тест для Євросоюзу. Важливо не втрачати часу та можливостей", – додав він.

Народ Вірменії проголосував за майбутнє, засноване на мирі, стабільності й тіснішій співпраці із сусідами і світом, Пашинян може пишатися "своєю роллю у зміцненні стійкості, стабільності та процвітання Вірменії", підкреслив глава Євроради Антоніу Кошта.

Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас звернула увагу на явку: каже, що вона була дійсно хорошою.

"Звісно, зараз триває підрахунок голосів. Але, як видається, народ Вірменії, попри сильний тиск із боку Росії, усе ж обрав європейське майбутнє, і це добре. Звісно, ми намагаємося надати їм максимальну допомогу, зокрема й у проведенні майбутніх реформ", – сказала вона перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС на Кіпрі.

Президент Франції Еммануель Макрон, який під час саміту Європейської політичної спільноти на початку травня став зіркою Єревана й публічно демонстрував близькість і підтримку Пашиняну, теж привітав його сьогодні з "великою перемогою".

"Я з радістю продовжуватиму з тобою роботу, спрямовану на подальше зміцнення нашої співпраці на благо наших народів, підтримку миру й суверенітету Вірменії, а також сприяння процесу зближення з Європою", – написав він.

Як поводилася Москва і як реагує на результати

За даними The Insider, підтримка проросійських сил на виборах у Вірменії була серед головних пріоритетів Москви, Кремль розпочав інформаційну кампанію проти Пашиняна, і курувало її нещодавно створене управління президента зі стратегічного партнерства та співробітництва, яке очолює Вадим Тітов. У Вірменію скерували представників СЗР, ГРУ і ФСБ, повідомляли журналісти 19 травня.

У день виборів у соцмережах зʼявилася інформація про приїзд до Вірменії бізнесмена Альберта Авдоляна, котрий перебуває під санкціями України і Євросоюзу. Його називають "гаманцем" глави російської корпорації "Ростех" Сергія Чемезова. Авдолян, як припускав паблік "ВЧК-ОГПУ", мав допомогти на виборах Карапетяну – "натиснути" на пов'язаних із ним персон, щоб вони організували "масовий підгін" тих, хто проголосує на виборах за проросійську "Сильну Вірменію".

За кілька тижнів до виборів, у квітні, спочатку на зустрічі у Кремлі нелегітимний президент РФ Володимир Путін пригрозив Пашиняну наслідками в разі ймовірного вступу Вірменії до ЄС, а також натякнув на "політичне" переслідування Карапетяна. Ще раніше глава Кремля попереджав, що Вірменію може спіткати "український сценарій" через її євроінтеграційні прагнення. Після Путіна таку саму погрозу озвучив Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі.

Пашинян називав ці погрози "несерйозними" і говорив, що "не бачить жодної напруженості" у відносинах Єревана й Москви й має тісні стосунки з Путіним. Він зазначав 7 червня, що "деякі сили" намагаються створити штучне напруження в цих відносинах, але вони "не створюються" через його тісні стосунки з главою Кремля, пише "Інтерфакс".

Є напруження чи ні – але Кремль поки ніяк не коментував результатів голосування на виборах у Вірменії.

СВІЖІ НОВИНИ

Більше новин