Після поразки на виборах у Трампа залишилися лише "погані варіанти", що робити з Іраном – Axios
Трамп "не хоче вдруге виглядати невдахою", повідомляють джерела
Фото: EPA
Президент США Дональд Трамп визнав, що війна з Іраном дорого обійшлася республіканцям на проміжних виборах до Конгресу. Тепер він має вирішити, що робити з цим конфліктом далі, але всі варіанти, які в нього є, несуть проблеми, йдеться в аналізі Axios, який опублікували 5 листопада.
Видання описує кілька сценаріїв.
Перший із них – знову атакувати. Перед виборами ЗМІ повідомляли, що адміністрація Трампа вже готує новий масований удар. Але повернення до війни було б вкрай непопулярним – це утримає ціни на бензин на високому рівні й, імовірно, не принесе кращого військового результату.
Другий — вести переговори. Але якщо іранські чиновники відмовляться йти на поступки або, відчувши слабкість після політичної поразки президента, підвищать свої вимоги, Трампу буде важко досягти угоди.
Третій – "задушити", тобто продовжувати військово-морську блокаду в поєднанні з потужними економічними санкціями, послаблюючи іранський режим і паралельно перевіряючи його готовність до угоди. Однак цей шлях може зайняти кілька місяців, перш ніж з’явиться прогрес.
Зараз навіть найближчі помічники Трампа не впевнені в тому, що він робитиме далі. Після поразки на проміжних виборах президент "не хоче двічі виглядати невдахою", сказав один із його колишніх радників виданню Axios.
За інформацією видання, віцепрезидент Джей Ді Венс останніми місяцями очолював фракцію в найближчому оточенні Трампа, яка радила йому укласти угоду з Іраном. Венс звинувачував прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху в тому, що той "помиляється абсолютно в усьому", що стосується Ірану. Він попереджав, що війна вкрай непопулярна і може коштувати республіканцям перемоги на виборах. Більшість чиновників з оточення Трампа поділяли погляди Венса. Однак Трамп все ж схилявся до відновлення війни.
Водночас директор ЦРУ Джон Реткліфф, міністр фінансів Скотт Бессент та інші радники хочуть, щоб Трамп продовжив морську блокаду та економічний тиск.
Контекст
- Активна фаза війни між Іраном і США розпочалася 28 лютого цього року – того дня США разом з Ізраїлем завдали авіаударів по території Ірану, внаслідок яких загинула низка вищих державних діячів.
- 12 квітня Трамп оголосив про блокаду Ормузької протоки військово-морськими силами США. 28 травня США та Іран досягли угоди про 60-денний меморандум щодо припинення вогню та початку переговорів щодо ядерної програми Тегерана. 1 червня Трамп оголосив, що виконав умову Ірану щодо припинення бойових дій між Ізраїлем і Ліваном.
- У ніч на 18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо припинення війни. Наступного дня CENTCOM повідомив про офіційне зняття блокади з іранських портів, передбачене документом. Однак після цього країни знову обмінювалися ударами, через що Трамп 8 липня оголосив, що перемир’я припинено. Відтоді країни ведуть переговори.
- 16 вересня Axios повідомляло, що Іран запропонував відкрити Ормузьку протоку протягом семи днів, якщо США послаблять військовий тиск і скасують блокаду іранських портів. Однак Трамп відхилив пропозицію Ірану.
- На початку жовтня Трамп заявив, що американські війська не завдаватимуть ударів по Ірану до проміжних виборів до Конгресу США, які відбулися 3 листопада.