"Що робити з цими людьми?" У Польщі тисячі українських біженців можуть втратити житло
Біженці у Польщі можуть втратити право на безкоштовне житло
Фото: EPA
1 липня в Польщі набули чинності нові правила проживання для українських біженців, через які тисячі людей можуть втратити безкоштовне житло. Згідно з ними більшість українців повинні або самостійно оплачувати оренду, або переїхати до приватної оселі. Про це 2 липня поінформувала The Telegraph.
Новий закон покликаний спонукати українців самостійно забезпечувати себе фінансово або повернутися додому після років підтримки. Польські платники податків, за оцінками, вже витратили на допомогу біженцям близько 40 млрд злотих (≈ £8 млрд).Однак деякі критики підозрюють, що цей закон також пов’язаний із напруженими відносинами між Варшавою та Києвом, вказує The Telegraph.
Найбільше нововведення може вдарити по людях похилого віку, особах з інвалідністю та інших вразливих категоріях, які не можуть працювати й забезпечувати себе самостійно.
Видання розповідає історію 74-річного Костянтина Костецького, який опинився під загрозою виселення. Чоловік разом із 70-річною дружиною Вірою виїхав із Куп'янська Харківської області після восьми місяців життя під окупацією російський військ. Відтоді подружжя мешкає у центрі для біженців у польському Гожуві-Велькопольському.
"Молоді люди можуть працювати, вони можуть знімати квартиру, але не в моєму віці... Якщо нам доведеться переїхати в іншу країну, ми це зробимо. Але я досі сподіваюся, що нові правила будуть скасовані", – заявив він.
Подружжя отримує українські пенсії, однак їх недостатньо для життя в Польщі. Загалом вони мають близько 800 злотих на місяць, тоді як середня вартість оренди житла у Варшаві становить близько 5 тис. злотих на місяць.
У цьому центрі для біженців загалом близько 70 літніх українців. Його очільник Лес Гондор заявив, що не готовий виставити цих людей на вулицю.
"Що ми маємо робити з цими людьми? Вигнати їх на вулицю? Ну ні. Їм потрібно допомогти", – сказав Гондор. Він пообіцяв й надалі безкоштовно приймати у себе вразливих українців, якщо в цьому виникне необхідність.
Вагітні жінки, такі як 30-річна Юлія Ахаркова, також ризикують залишитися без даху над головою через польські реформи у сфері житлового забезпечення.
Подружжя вже виховує шістьох дітей. Жінка із Дніпра розповіла виданню, що вони працюють у Польщі та готові оплачувати оренду. Проте знайти квартиру не можуть.
Контекст
- Невдоволення тривалим перебуванням українських біженців починає наростати і в Німеччині, яка прийняла 1,2 млн українських біженців, і в Ірландії, де оселилися 84 тис. осіб, пише The Telegraph.
- У квітні на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що Берлін хоче "якнайшвидше врегулювати проблеми" з українськими військовозобов'язаними чоловіками, які перебувають у країні. Раніше, улітку 2025 року, український уряд дозволив виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років. 28 серпня їх почали випускати за кордон. Тоді Зеленський говорив, що це не впливає на обороноздатність України. Уже в жовтні ЗМІ писали, що в Німеччині майже у 100 разів зросла кількість прибулих українців 18–22 років.
- 17 червня видання Spiegel із посиланням на джерела повідомило, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у листі до лідерів країн Євросоюзу закликала їх запровадити обмеження на приймання українських біженців.
- 26 червня Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для українських біженців ще на один рік – до 4 березня 2028 року. Однак це не стосуватиметься чоловіків призовного віку, які дістали тимчасовий захист після набуття чинності майбутніх правил.