The Sunday Times: Парад 9 травня – це політична й психологічна війна Путіна
10 травня, 10.08
Скорочений формат параду перемоги 9 травня став для Кремля приниженням і репутаційним ударом на тлі війни проти України, але його проведення може бути частиною стратегії з повернення довіри внутрішньої аудиторії, яка має сумніви. Про це йдеться в колонці оглядача The Sunday Times Марка Галеотті.
Парад на Красній площі російська влада традиційно використовує не тільки як демонстрацію озброєння, але й як політичний сигнал як для внутрішньої аудиторії, так і для закордонних лідерів. У своїй промові Путін знову заявив, що Росія протистоїть "агресивній силі", яку підтримують країни НАТО, і закликав громадян і далі підтримувати війну.
Однак цього року заходи безпеки навколо Москви значно посилили через загрозу українських атак безпілотниками. Попри щільну систему ППО й засоби радіоелектронної боротьби, українські дрони й далі досягають російських регіонів. За даними влади, напередодні параду збили десятки безпілотників, а один із дронів раніше пошкодив житловий комплекс неподалік від Кремля. Один із європейських дипломатів, що залишився в Москві, зазначив: "Єдине, що гірше за відсутність танків на Красній площі, – це танки, які горять на Красній площі".
Автор зазначає, що навіть без прямої атаки на парад сам ризик таких ударів міг змусити Кремль відмовитися від звичного масштабного формату заходу. Скорочення параду стало помітною подією для російської аудиторії, оскільки трансляцію щорічно дивляться десятки мільйонів людей. Водночас деякі вважають, що скорочення масштабів параду було хитрощами, щоб обурити росіян самою думкою про ймовірний напад українців.
На тлі війни росіяни дедалі частіше стикаються з її наслідками всередині країни: періодичними обмеженнями мобільного інтернету, закриттям аеропортів через загрози дронів, зростанням цін й економічними проблемами. На думку аналітиків, це поступово підриває образ повного контролю, який є важливим для авторитарної влади.
У матеріалі також ідеться про те, що Україна та її союзники ведуть не лише воєнне, а й психологічне протистояння з Росією. Серед прикладів згадують диверсії, атаки на російських військових і посадовців, а також інформаційні операції. Водночас Росія продовжує власні кампанії тиску – від ударів по українській інфраструктурі до інформаційного впливу в Європі.
Автор підсумовує, що на тлі затяжної війни й фактичного глухого кута на фронті дедалі більшого значення для російської влади набуває боротьба за суспільні настрої й політичну стабільність, а не лише ситуація безпосередньо на полі бою.
Контекст
- 29 квітня у Кремлі заявили, що Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом запропонував оголосити перемир'я з Україною на 9 травня.
- Зеленський повідомив 4 травня, що з Києвом "офіційно ніхто не зв'язувався і нічого не пропонував" щодо ймовірного припинення вогню 9 травня. За кілька годин після цього Путін оголосив про відповідну ініціативу. У відповідь Зеленський заявив, що Україна оголошує про введення режиму тиші з 0.00 у ніч з 5-го на 6 травня і готова діяти дзеркально.
- Росія цю пропозицію проігнорувала. Натомість увечері 7 травня оголосила про режим тиші з 8-го до 10 травня, пригрозивши ударом по Києву. Після цього президент заявив, що Україна не рекомендує представникам "деяких держав" бути в Москві 9 травня.
- Увечері 8 травня Трамп оголосив про досягнення домовленості щодо встановлення режиму тиші 9–11 травня. Зеленський своїм указом виключив Красну площу в Москві, де сьогодні проведуть парад, зі списку ймовірних цілей. Сторони домовилися про обмін полоненими у форматі "1000 на 1000".
- Парад 9 травня провели у скороченому форматі (усього 45 хвилин), без військової техніки, але з колоною військових із КНДР. Перед і під час проведення параду в Москві вимикали мобільний інтернет.