Торговельні обмеження ЄС позбавлять Україну 6% ВВП – ЗМІ
Мита і квоти ЄС ведуть до втрат української промисловості
Фото: depositphotos.com
Головним ринком для українських промислових підприємств є Європейський союз (ЄС). Нові квоти на безмитний імпорт і дія європейського екологічного мита CBAM можуть призвести до скорочення виробництва в Україні, падіння експорту і значних втрат економіки. Про це йдеться в аналітичному матеріалі видання LIGA.net.
За даними "Укрметалургпрому", за сім місяців 2026 року виробництво сталі в Україні зменшилося на 5,6%, експорт металопродукції – на 11,5%, а валютний виторг від експорту скоротився на 7,8%, до $1,67 млрд.
У серпні РФ атакувала "Запоріжсталь" і "АрселорМіттал Кривий Ріг". Відновлення пошкоджених виробничих потужностей, за оцінками експертів, потребуватиме десятків мільйонів доларів.
Водночас аналітики зазначили, що можливості компаній вкладати кошти у відбудову обмежує ситуація на зовнішніх ринках. Останніми роками приблизно 80% української металопродукції постачали до ЄС, тому зміни правил торгівлі з Євросоюзом стали одним із головних чинників для гірнично-металургійної галузі.
З початку 2026 року для української продукції почав діяти механізм вуглецевого коригування CBAM. Для української металургії, де приблизно 90% сталі виробляють у доменний способом, це призводить до додаткових витрат.
Група компаній "Метінвест" оцінює платежі за CBAM у €50–100 на тонну сталі.
"Це робить частину української продукції неконкурентоспроможною на європейському ринку", – заявили виданню представники компанії.
Ще одним обмеженням стали нові імпортні квоти ЄС, запроваджені з 1 липня. За даними матеріалу, доступний для українських виробників обсяг приблизно на 60% менший за фактичний експорт української сталі до Європи 2025 року. Після введення нових квот виробництво сталі в Україні скоротилося більш ніж на 21%, а випуск металопрокату – приблизно на 30%.
У "Метінвесті" зазначили, що квоти обмежують експорт готової сталевої продукції, тоді як CBAM впливає на конкурентоспроможність інших видів металургійної продукції, зокрема чавуну. За оцінкою металургів, значні витрати на відновлення підприємств, пошкоджених російськими атаками, у поєднанні з обмеженим доступом до ринку ЄС можуть поставити під сумнів економічну доцільність таких інвестицій.
Окремим викликом для галузі залишається декарбонізація. У "Метінвесті" оцінюють потребу української металургії в приблизно $12 млрд інвестицій протягом наступних 20–25 років для переходу з доменного виробництва на електродугове, але залучення довгострокового фінансування для таких проєктів під час війни залишається складним без механізмів страхування воєнних ризиків.
У "Метінвесті" оцінюють потенційні втрати від нових квот ЄС приблизно в $1 млрд експортного виторгу й понад 17 млрд грн бюджетних надходжень.
Президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков раніше заявляв, що за збереження чинних обмежень українська металургія може скоротитися щонайменше вдвічі. З урахуванням впливу на суміжні галузі втрати для української економіки можуть перевищити 6% ВВП.
Представники галузі вважають, що Україна має використати найближчі місяці для переговорів із ЄС щодо умов доступу металопродукції на європейський ринок. Чинний режим квот діє до 1 січня 2027 року. Серед імовірних пропозицій – збільшення квот щонайменше до рівня фактичних обсягів українського експорту попередніх років, а також запровадження для України спеціального режиму в межах механізму CBAM.