"Як французи могли таке зробити з Францією?" Чому протестують у Європі 

"Ми всі запитуємо себе: про що вони думали?" Чому протестують французи

Акції протесту у Франції тривають з вересня, коли на вулиці вийшли старшокласники, незадоволені станом освіти. Протестний рух зародився в передмістях Парижа, однак поширився на великі й середні міста. Учасники вимагають поліпшення умов навчання, скаржаться на брак учителів, переповнені класи, перевантажений розклад і незадовільний стан шкільних будівель. Протестувальники, які говорили з журналістами ВВС 13 жовтня, також хочуть менш напруженого розкладу: вони навчаються з 8.00 до 18.00. "Якщо ми не кричатимемо, вони нас не почують", – сказала одна з учасниць протестів.

The Guardian 9 жовтня випустила колонку американського письменника і журналіста Олександра Гербста, який живе у Парижі. Він зазначив, що люди, які спостерігали за протестами з-за кордону, могли пояснити те, що відбувається, "давніми традиціями повстань" у Франції або подумати, що "це ж французи – нічого дивного". Однак, каже журналіст, до протестів старшокласників призвела ситуація, яка "навряд чи вписується в уявлення" людей про цю країну.

"Замість адекватної політики французький уряд має лише набір фактів і статистичних даних, яких варто було б соромитися: 27-ме місце в останньому рейтингу Організації економічного співробітництва та розвитку за рівнем освіти; школи, де обвалюються стелі, а в класах бігають щури (а в одній зі шкіл Баньоле навіть немає придатної для пиття води); збільшення середньої кількості учнів у класі з 27 у 2010 році до понад 30 сьогодні; брак учителів на початку навчального року в половині початкових і середніх шкіл – причому в багатьох випадках заміни їм так і не знайшли, – перелічив він. – Коли підлітки протестують проти того, що влада не забезпечує їхнє право на освіту, а у відповідь уряд відправляє проти них поліцейський спецназ – це свідчить про те, що влада цілковито втратила зв’язок із реальністю".

Мітинги, які починалися з незадоволення підлітків, останніми днями переросли у заворушення й погроми. Мітингувальники спалили історичну ратушу у місті Лімож, у Парижі й інших містах були пошкоджені автомобілі й магазини. Як пише Reuters, тільки цими вихідними у країні розграбували і пошкодили понад 3 тис. магазинів, затримано 2,4 тис. осіб. Ці мітинги стали одними з найгірших у країні за останні роки, пише агентство.

Президент Франції Еммануель Макрон 18 жовтня виступив із заявою, у якій закликав мітингувальників до спокою і зізнався, що відчуває гнів і сором через масштаби безладу.

"Дивлячись на ці кадри, ми всі запитуємо себе: про що вони думали? Як французи могли робити таке з Францією? Навіщо спалювати мерію в Ліможі чи туристичний офіс у Ліоні, штурмувати мерію в Марселі або нападати на резиденцію префекта в Бордо? Як усе могло дійти до такого стану? Ніщо цього не виправдовує, не пояснює і не прощає. Скарги тих, хто протестував мирно, є легітимними, але їхні дії не слід плутати з намірами тих, хто сіє хаос", – заявив президент Франції і пообіцяв підтримку постраждалим.

У деяких містах ввели комендантську годину, на вулиці виведуть більше поліції, у школи відправлять 3 тис. вчителів, але зобовʼязання суттєво збільшити фінансування шкіл уряд Франції не взяв.

Чи заспокоять ці заходи вулицю, невідомо. Деякі протестувальники вже закликали до нового раунду демонстрацій у суботу, 24 жовтня. Профспілки закликали до страйків 5 листопада на знак протесту проти скорочення бюджету та на підтримку підвищення зарплат.

Reuters пише, що у випадку, якщо Франція не зможе стримати заворушення, існує ризик їх поширення за кордон.

Де ще люди вийшли на вулиці і які причини?

Акції протесту цієї осені охопили шість держав Європи.

У Бельгії, де профспілки проводять страйки проти скорочення бюджетних витрат і проти податкових реформ, цими вихідними до протестного руху доєдналися студенти, сталися сутички з поліцією. Студенти вийшли на вулиці на знак протесту проти зростання вартості освіти та реформ, які, на їхню думку, зроблять вищу освіту менш доступною. У Брюсселі поліція застосувала сльозогінний газ та водомети, а деякі протестувальники перекинули автомобіль, писало Reuters.

В Італії 17–18 жовтня відбулися протести, які переросли в сутички з поліцією, погроми магазинів і підпали сміттєвих баків. Упродовж вихідних кількасот людей у капюшонах нищили майно й грабували магазини в центрі міста. Багато учасників, як вказано, були неповнолітніми.

18 жовтня тільки в Мілані затримали 271 молоду людину. Із доставлених до відділків заарештували 32 людей, серед них – 23 неповнолітні.

Збитки мереж розкішних магазинів (Hermès, Chanel тощо) оцінюють більш ніж в €1 млн, бутики закрито через побоювання подальших грабежів, пише ANSA.

У Мілані на тлі протестів вирішили розгорнути 500 військових – для посилення охорони міста, повідомила партія "Брати Італії". За даними ANSA, уряд країни 20 жовтня розгляне можливість запровадження жорстких безпекових заходів, серед яких встановлення блокпостів.

Італійці протестують проти зростання вартості життя й низької якості державних послуг.

В Іспанії та Португалії люди вийшли на протести через житлові питання.

У Португалії, інформує RTP, профспілки вимагають більш доступної орендної плати, більшої кількості державного житла та термінових урядових заходів для вирішення житлової кризи. Як зазначає мовник, з 2021 року середня ціна будинків для купівлі в Португалії зросла більш ніж на 70%, а орендна плата – майже на 50%. Мітинги, на які вийшли жителі кількох міст, проходять мирно. У Лісабоні учасники акції розбили наметове містечко і збираються провести ніч на центральній площі. У Порту протестувальники ночують в наметах вже 10 днів.

В Іспанії люди вийшли на вулиці у вересні, їх спричинило виселення 87-річної Марікармен Абаскаль із квартири у Мадриді, в якій вона прожила 70 років. Вона орендувала квартиру, сплачуючи щомісяця $500, але коли орендодавець змінився, вартість оренди зросла настільки, що стала вищою за її пенсію. Жінка померла в лікарні за кілька тижнів після виселення, повідомляла El Pais.

Середня орендна плата в Іспанії протягом останніх 10 років майже подвоїлася, повідомляє Еuronews. За даними уряду країни, 26% іспанців, які винаймають житло, витрачають на оренду та комунальні послуги в середньому 40% доходу, тоді як у Європейському союзі частка таких орендарів становить 18%.

Марікармен Абаскаль стала символом протестного руху за права орендарів. Уряд Іспанії не зміг добитися ухвалення надзвичайного закону про житло, і премʼєр-міністр Петро Санчес розпустив парламент. Дострокові вибори призначено на 29 листопада.

Албанія пережила серію студентських демонстрацій через корупцію, брак робочих місць та низькі стандарти освіти. Мітинги проти уряду Еді Рами тривають з початку літа, тригером стали плани будівництва розкішного курорту у заповідній зоні узбережжя Адріатичного моря, інформує ВВС. Проєкт компанії, повʼязаної із зятем президента США Дональда Трампа Джаредом Кушнером, зіткнувся з юридичними викликами, повʼязаними зокрема з незаконним продажем землі під забудову, пише Reuters. Мітингувальники вимагали не лише зупинити проєкт, а й відставки Рами.

Мітинги довгий час були мирними, а минулого тижня протестувальники вдалися до насилля. Затримано приблизно 500 людей (значну частину відпустили), поранено 120 правоохоронців, 45 мітингувальників. Учасники протестів заявили журналістам, що пішли на цей крок, бо не відчували, що їх почули.

"Наша країна – це албанський народ, – сказала Reuters одна з учасниць акції. – Народ створює майбутнє, створює теперішнє, і саме він може просунути нашу країну вперед. Не одна людина, не єдиний уряд".