Реформа держархконтролю як новий символ нескінченності, або Трохи про законопроєкт №3336 G

У попередніх блогах я писав, що ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) на невизначений час вкине в хаос будівельну галузь України. Тепер прогноз про те, скільки часу ця ситуація триватиме, можна уточнити. З огляду на законопроєкт №3336 від 14 квітня ідеологи "реформи" системи держархконтролю хочуть зберегти анархію назавжди.

В усякому разі, такий висновок можна зробити з тих змін, які цим документом пропонують внести в закон "Про регулювання містобудівної діяльності".

"Квітневі тези"

Для початку потрібно обмовитися: законопроєктом №3336, звичайно ж, запропоновано внести зміни не в один, а в цілу низку законів. Крім уже названого, автори хочуть змінити закони "Про основи містобудування", "Про адміністративні послуги", "Про архітектурну діяльність", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", КУпАП.

Формальною метою настільки глобальних перетворень у пояснювальній записці до документа названо руйнування монопольного становища ДАБІ в наданні адміністративних послуг у сфері будівництва та відповідні повноваження щодо нагляду й контролю. Цьому сприятиме нібито адаптація української системи держархконтролю до європейської практики.

Але фактично цей проєкт – це спроба законодавчо обґрунтувати постанови Кабміну №218 та №219, ухвалені в середині березня, та пропозиції щодо реформування системи ДАБК, озвучені тоді ж. Спроба, як і сама ліквідація ДАБІ, – явно кваплива, про що свідчать складні й громіздкі формулювання нових норм, які ледь умістилися на сотні сторінок порівняльних таблиць законопроєкту. І звичайно, все це не має нічого спільного зі справжньою європейською практикою.

Серед найрезонансніших пропозицій законопроєкту, на які звернула увагу більшість експертів, – розширення переліку суб'єктів, уповноважених на реєстрацію та видавання документів, що надають право на виконання підготовчих і будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів приватними організаціями.

Простими словами, якщо законопроєкт буде ухвалено, в Україні з'являться приватні ДАБК. На думку розробників, це дасть змогу підвищити якість контрольних заходів і знизить рівень корупції. Хоча зрозуміло, що на практиці в будівельних фірм просто з'являться нові підрозділи у вигляді власних ДАБК і сенс у державному архітектурно-будівельному контролі взагалі зникне.

Утім, цю новелу, найімовірніше, інтегровано в документ навмисно. Адже абсолютно зрозуміло, що приватні ДАБК мають такий самий стосунок до підвищення якості контролю в будівельній сфері, як і конфіскація землі поміщиків із Квітневих тез більшовиків до розвитку сільського господарства. Зате дискутувати на цю тему можна дуже довго. Спочатку в комітетах Верховної Ради, потім у залі засідань під час першого і другого читань...

І ця норма не єдина спірна. Питання викликають десятки нововведень законопроєкту, які не спрощують, а набагато ускладнюють і обтяжують систему держархконтролю.

У комплексі вони роблять проходження законопроєкту у Верховній Раді практично нездійсненним завданням. А його ухвалення можливе або дивом, завдяки дуже сильній політичній волі. Проте ні того, ні іншого все одно буде недостатньо, щоб закон запрацював на практиці в осяжному майбутньому. Досить подивитися на кілька пунктів, які стосуються внесення змін у закон "Про регулювання містобудівної діяльності".

Немає нічого постійнішого, ніж тимчасове

Як ми пам'ятаємо, ліквідуючи ДАБІ, Кабмін обіцяв, що перехідний період триватиме недовго. Якщо судити із сайта bezdabi.gov.ua – до кінця травня. А вже з червня українцям презентують Державну інспекцію містобудування, об'єктно-орієнтований реєстр будівельної діяльності...

На жаль, без законодавчої основи нічого або майже нічого з цього (як і попереджали фахівці) працювати не може. Цю саму основу, як ми тепер розуміємо, має створити законопроєкт №3336 "Про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності". Але проблема в тому, що ухвалення закону створить ще більше проблем.

Наприклад, це призведе до одного важливого наслідку – місцевій владі необхідно буде заново створювати органи, які виконуватимуть відповідні функції держархконтролю.

На створення цих органів у місцевих рад по всій країні піде від кількох місяців до року, адже для цього потрібно підготувати комплекс документації та провести її через сесію, і навіть не одну. Не кажучи вже про те, що сформувати нові органи зможуть не скрізь: достатньої кількості фахівців у країні просто немає.

І в цьому контексті дуже показовою є пропозиція із законопроєкту №3336 внести зміни до ст. 7 закону "Про регулювання містобудівної діяльності". Згідно із запропонованими змінами, якщо місцеві ради не створили виконавчих органів з питань архітектурно-будівельного контролю, повноваження такого контролю здійснює центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань держархконтролю і нагляду (крім надання документів на право проведення підготовчих і будівельних робіт та введення в експлуатацію об'єктів).

Отже, ухвалення закону призведе не до руйнування монополії ДАБІ, а навпаки – до надмонополії на відповідні повноваження. І одночасно – до фактичної відсутності контролю, оскільки чиновники з Києва матимуть забезпечувати його на величезних і не пов'язаних між собою територіях, що потребує неймовірних ресурсів.

Не менш дивні пропозиції щодо зміни ст. 41 закону "Про регулювання містобудівної діяльності".

Якщо зовсім коротко, то навіть створивши необхідні органи, місцева влада практично не матиме шансів зупинити незаконні будівельні роботи.

По-перше, законопроєкт №3336 передбачає, що порядок зупинення будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам або містобудівним умовам і обмеженням, має розробити й затвердити Кабінет Міністрів України. Усі, хто коли-небудь стикався з розробленням такої нормативної документації, знають, що у кращому разі може йтися про місяці кропіткої роботи. Що знову ж таки може початися тільки після того, як законопроєкт №3336 стане законом.

Однак, найімовірніше, реально зупинити роботи можна буде лише в судовому порядку, про що нам свідчить ще одне речення із законопроєкту про внесення змін до тієї ж ст. 41.

У наявній на сьогодні версії закону "Про регулювання містобудівної діяльності" органи ДАБК можуть видавати обов'язкові для виконання приписи замовникам будівництва про усунення під час порушення вимог законодавства у сфері містобудівної або будівельних норм і правил, а також приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Законопроєктом же №3336 органам місцевої влади у сфері архітектурно-будівельного контролю запропоновано залишити тільки право видавання приписів про усунення порушень. Щоб зупинити будівництво, яке порушує законодавство, будівельні норми або містобудівні умови та обмеження, ДАБК потрібно буде звертатися в суд.

До речі, заборонити експлуатацію об'єктів, які в цю експлуатацію не буде прийнято, теж можна буде виключно в судовому порядку.

Водночас усі пропозиції місцевих органів ДАБК щодо розширення повноважень, які ґрунтуються на реальній практиці та необхідні для запобігання самовільного будівництва, зокрема самовільному захопленню земельних ділянок, "реформатори" проігнорували.

Є у реформи початок, нема у реформи кінця

Давайте коротко окреслимо перспективи "реформи". У нинішньому вигляді ухвалення законопроєкту №3336 може затягнутися на невизначений строк, якщо взагалі відбудеться. Але навіть якщо буде політична воля, мине не менше ніж кілька місяців, перш ніж він пройде комітети, два читання, його підпише президент і його опублікують. Тобто станеться це не раніше ніж восени.

Без закону нові органи, створення яких анонсував Кабмін, нормально працювати не зможуть. І до того ж торішній приклад створення Державної митної служби показав, що від моменту призначення голови центрального органу виконавчої влади і до початку певної готовності відомства до роботи минає не менше ніж п'ять-шість місяців. Отже, з урахуванням призначення 5 травня в.о. голови Держінспекції з питань містобудування, реально вона також зможе запрацювати не раніше за осінь.

Восени ж на нас чекають місцеві вибори, тому навіть у разі найбільш неймовірно сприятливих умов місцеві ради розпочнуть формувати органи у сфері ДАБК не раніше від початку 2021 року. Ще раз – це в найкращому випадку. А якщо бути реалістом, весь процес реформи від закону до унормування повноважень усіх органів на місцях можуть пройти, без перебільшення, роки!

Водночас у нинішньому вигляді замість необхідного контролю та реальних важелів запобігання правопорушенням у будівельній галузі ми отримуємо "реформу", аналогічну реформі реєстраційної служби 2016 року. Тоді робота приватних структур у сфері реєстрації вилилася в численні правопорушення із захопленням комунальної та державної власності. Але, мабуть, попередній досвід таких "реформ" нічого не навчив. Знову обрано шлях абсолютно сирого і незбалансованого законопроєкту та створення нових органів, що призведе до ще більших проблем і плутанини.

Залишається надія, що під час ухвалення законопроєкту його норми доопрацюють з урахуванням численних пропозицій, що надійшли від органів ДАБК на місцях.

Тимчасом в Одесі, наприклад, зараз уже понад пів сотні об'єктів класів СС2 та СС1, які зводяться самовільно і які ми не маємо права ні перевірити, ні зупинити самостійно. В окремих випадках для цього виходить залучити правоохоронні органи або інші підрозділи Одеської міськради. Але це суттєво ускладнює і подовжує процедуру. І головне, ситуація стрімко погіршується.

З аналогічними проблемами, наскільки я бачу, зіткнулися й у Львові. І напевно – в інших містах України теж. Тому що, дозволю собі процитувати львівського колегу: "Для недобросовісних забудовників настав золотий час: будуєш – і ніхто нічого не може тобі зробити".

Джерело: "ГОРДОН"