Я бачив відео випробувань лазерної зброї пів року тому. І вже тоді вона працювала. Mavic палила, аж гай шумів

"Лінія дронів", корпусна система, роль Сил безпілотних систем, лазерна зброя, або давайте поговоримо про гарні новини.

"Лінія дронів".

Якщо ви слідкували за моїми записами, то могли бачити критику Генерального штабу за те, що вони почали масштабувати все й одразу при новому російському наступі, але водночас забили болт на саме масштабування та підвищення координації підрозділів БПЛА, хоча саме вони відповідали за більшість уражень ворожого особового складу.

У результаті на лінії бригадні підрозділи БПЛА були знекровлені через відправку в піхоту, що сильно збільшило втрати саме піхотного компонента.

Придані підрозділи не завжди могли показати потрібну ефективність, адже багато залежить від екосистеми координації, побудованої в кожній бригаді, а там теж бувають вінегрети. Гарно скоординовані три ударні екіпажі за день роблять більше роботи, ніж шість погано скоординованих. І витрати дронів у них різні, як ви розумієте.

У Генштабі, судячи з усього, зрозуміли цю проблему й дали рішення.  Масштабування існуючих підрозділів, які вже мають сильні координаційні штаби, командирів, що вміють працювати з багатьма типами засобів, організовуючи єдину систему ураження, яку вони можуть тримати під своїм контролем.

Такі бригади й полки братимуть великі сектори, підсилюючи спроможність бригад, у яких БПЛА-компонент надто слабкий, щоб виконувати свою функцію на всій їхній ділянці фронту. Також це дозволить бригадам переймати досвід більш досвідчених БПЛА-підрозділів.

Ну, і загальна взаємодія ППО, РЕБ, БПЛА повинна вирости, бо там, де знають, як навести порядок, зазвичай він і з'являється.

10–15 км від лінії бойового зіткнення, які ці підрозділи повинні взяти під контроль, – це і є відстань першого і другого ешелонів, ефективна робота по яких унеможливить ворожі штурми і збереже піхоту.

Якщо цим підрозділам – 20-му полку К2, 429-му полку "Ахіллес", 427-му полку "Рарог", 414-й бригаді "Птахи Мадяра" й полку "Фенікс" – вдасться виконати цю задачу, це значно підсилить нашу оборону.

Корпусна система.

Це друге, як я вважаю, доцільне рішення, яке, на жаль, дуже запізнюється, але краще пізно, ніж ніколи. Корпусна система дозволить покращити загальну координацію підрозділів, зменшивши вінегрет приданих частин і систематизувавши фронтовий досвід.

Очевидно, що реалізація цього рішення – ключовий аспект. Але те, що над цим почали працювати, – це гідна ініціатива.

Роль Сил безпілотних систем (СБС).

Не дивлячись на деяку віддаленість СБС від Генштабу, на яку вже неодноразово вказували багато хто, СБС продовжують рости й розвиватися, але спеціалізація там трохи відрізняється. Різницю можна побачити по результатах із запорізького напрямку, коли при інформації про можливість наступу звідти на цей напрямок відправили підрозділи СБС.

Це був вимушений крок, бо, якщо чесно, піхотні підрозділи на Запоріжжі були, м'яко кажучи, у кращому випадку середньої боєздатності. Так буває, коли в тебе на якомусь напрямку немає довгий час активних бойових дій і ти скидаєш туди небоєздатні або розй…бані підрозділи. СБС узяли під контроль сектор своїми підрозділами, організувавши оперативну обізнаність і ураження засобів на дистанції до 50 км. Тому всі ці уражені "Буки" й "Тори" в нас сиплються із запорізького напрямку, а не, наприклад, із донецького.

Це не означає, що СБС полюють тільки на "Буки" й "Тори", це означає, що загальна лінія ураження настільки ефективно організована, що росіяни не можуть урятувати від дронів навіть дуже дорогі машини, які повинні від цих же дронів захищати їхні тили. А якщо в них дронами розбирають навіть "Тори" у третьому ешелоні, то значить, перший і другий ешелони теж під контролем.

Як ви розумієте, зробити концентрацію засобів, їх прикрити й системно піти кудись штурмувати під таким пресінгом на таких відстанях – складно. У цьому і є відмінність роботи "Лінії дронів" від задач СБС – це системна глибина ураження. Це, до речі, не означає, що ті ж самі "мадяри" не мають засобів ураження на глибшу відстань. Мають. І вміють. Та основна їхня задача – улаштувати м'ясорубку пігдогів у першому і другому ешелонах, із чим вони успішно справляються.

Але в кожного своя спеціалізація. Крім того, задача підрозділів СБС – це і глибинна розвідка, і діпстрайки, і багато роботи. Тобто вони теж впливають дронами на полі бою, але все ж у них свої сильні сторони. Бо, як ми знаємо, усе саме смачне не стоїть поблизу лінії бойового зіткнення. Там трохи попрацювати треба, щоб дотягнутися.

Окрема тема – це формування "дроново-штурмової" бригади, яка повинна досягати результатів у штурмах не за допомогою кількості особового складу, а за допомогою дронового компонента. І так, прикладом цього стала 59-та бригада. Чому саме така концепція і звідки вона взялася? Така концепція штурмових дій була відпрацьована Сухаревським, коли він був іще комбригом 59-ї бригади.

Вибирався сектор, різним дроновим підрозділам ставили задачи, і вони їх за вказаний час відпрацьовували. Після того як дронові підрозділи системно чинили вплив на ворожі позиції – нагадаю, мова йде про найбільш укріплений район перед самим Донецьком, – то по результату їхньої роботи на позиції заскакували звичайні броньовані Hummer і за годину добивали супротив. Відео штурмів на цих Hummer 59-ю бригадою ви й зараз можете знайти в інтернеті.

Тобто Сухаревський, маючі мінімум бронетехніки й піхотного складу, за допомогою дронів успішно й систематично виконував штурмові задачі під Донецьком, які потім не змогли виконати краще забезпечені підрозділи при контрнаступі під Запоріжжям.

Систематизувати цей досвід і розширити його, згідно з викликами сьогоднішнього поля бою, – у цьому і є ціль реформування 59-ї бригади, з додаванням туди дронових підрозділів, наземних роботизованих комплексів, а також деяких системних рішень, про які ми писати не будемо. Це великий виклик, це перша у світі бригада з такою спеціалізацією, так що роботи там теж багато. Але над цим працюють.

Лазерна зброя.

Це, мабуть, найпопулярніше питання, яке мені ставлять після інтерв'ю командувача СБС Вадима Сухаревського.

На жаль, у питаннях про лазерну зброю люди чомусь більше інтерпретують свій досвід із "Зоряних війн", ніж зі звичайного Google, де про лазерну зброю багато чого написано.

Я бачив відео випробувань цієї зброї ще понад пів року тому. І вже тоді вона працювала. Mavic і крила на відстані кількох кілометрів просто палила, аж гай шумів. Але ці параметри не дуже влаштовували командувача, тому новин про це не викладали.

Якщо Сухаревський почав про це казати в інтерв'ю, то, імовірно, засоби вдосконалили до рівня, який уже можна розміщувати для тестової бойової роботи.

Що це за "лазерна зброя" і навіщо вона потрібна? І чому цим займаються Сили безпілотних систем?

Дрони суттєво змінили "бухгалтерію війни". Якщо раніше дорогу ракету збивала інша дорога ракета, то тепер витрачати коштовні ракети на дешеві дрони не відповідає сучасному веденню бойових дій.

Дрони дозволяють відносно дешево "перевантажити" систему ППО хвилями дроново-ракетних атак, дочекавшись, доки пускові відстрілять усі ракети, а вже після цього – наносити основні удари.

Просто нагадаю, що одна ракета до NASAMS коштує $1–1,3 млн, а до Patriot – $3 млн.

Саме тому сучасна ППО, яка повинна відбивати комбіновані атаки, повинна мати й комплексні засоби, які б дозволили їй дешевше й ефективніше збивати це все лайно в повітрі.

Найдешевший засіб для збиття дронів – це лазерна зброя. Дрон сам по собі не дуже швидкий, тому зосередити на ньому на декілька секунд лазер не є такою проблемою. Лазер має дуже малу вартість "одного пострілу", його не треба перезаряджати, як автогармати й ракети, та не треба закуповувати для його роботи засоби ППО за кордоном.

Чи є він "вундервафлею"?

Ні. Є ряд обмежень, і перше – це погодні умови. Дощ чи туман суттєво знижує його ефективність.

Але як комплексний засіб – це частина майбутнього, що повинна зайняти своє місце в обороні України. Саме тому Ізраїль, США, Англія й інші країни ведуть свої розробки в цьому напрямі.

Нова концепція ППО України буде побудована не тільки на ЗРК та мобільних групах, а ще й на екіпажах зенітних дронів – над цим теж працюють СБС – і лазерної зброї, що дозволить більш ефективно використовувати ракетні запаси ЗРК й автогармат і суттєво зменшити середню вартість ураженої повітряної цілі.

Чому цим займаються не Повітряні сили, а Сили безпілотних систем?

Ну, як я розумію, ПС усе ж – більш консервативна структура, тому хто побачив перспективу у проєкті й почав його розвивати, той і працює.

Усе ж СБС краще розуміють дронову небезпеку в перспективі й більш зацікавлені у протидії їй і краще розуміють, що саме може краще протистояти дронам.

Але все працює на те, щоб у скорому майбутньому наші міста і стратегічні об'єкти закривали такі засоби як машини ЗРК, автогармати, лазерні машини й зенітні дронові підрозділи. І Сили безпілотних систем зараз роблять свій вклад у цей напрям.

Висновок.

Здебільшого я критикую. І, мабуть, це нормально. У таких умовах ти повинен прагнути кращого, вказувати на втрачені можливості й вимагати змін. Поганий той солдат, у якого все руйнується, а його все влаштовує.

Але зараз по всіх новинах – лайк і підтримка, це потрібні заходи, які необхідні нашим ЗСУ. Звісно, усе впиратиметься в основні проблеми – реалізацію проєктів і забезпечення особового складу й засобів для цих реформ. Це першочергове завдання.

А в нас із забезпеченням і закупівлями дронів є проблеми, і починати "Лінію дронів" із дефіцитом техніки й ресурсів – не найкраще рішення. Але маю надію, що там порядок наведуть.

Тому не перемикаємося, слідкуємо за позитивними змінами у ЗСУ й беремо участь у створенні підрозділів майбутнього. Війна ще не скінчилася. Просто нагадую.

Джерело: Serg Marco / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора