За кількістю відпочивальників цей сезон став найгіршим для Криму за останні три роки. Керченський міст не допоміг

Міст турсезону не допоміг. Аналізуємо підсумки кримського літа.

"Кримська влада" знову не посоромилися назвати туристичний сезон "рекордним". Уже відзвітували перед Кремлем: 5,8 млн від початку року, за літо – 4,6 млн, мовляв, міст відкрили – можна й далі додавати по 300–400 тис. на рік до і без того небувалої цифри. Шкода, що такі звіти на хліб намазати не можна. Кримський турбізнес бачить і розуміє реальну картину, і ця картина зовсім інакша.

Реальні результати річного (пляжного) сезону стали несподіванкою навіть для мене.

За нашими прогнозами, які ми робили на початку року, у 2019 році півострів можуть відвідати приблизно 1,2 млн росіян до кінця року, 450 тис. серед них – люди, які приїдуть за соціальними путівками, тобто як і у 2017-му, і у 2018 роках. За результатами восьми місяців Крим у довоєнний час приймав 5,2 млн осіб, минулого року півострів прийняв приблизно 800 тис. на початок вересня, і були підстави прогнозувати, що турпотік цього року буде на рівні минулого.

Я проаналізував завантаження аеропорту "Сімферополь", багато інформації є у відкритих джерелах, дещо дізнаюся із власних каналів. Узяв дані української прикордонної служби – їх опубліковано у ЗМІ. Порівняв із даними щодо завантаження деяких великих готелів і санаторіїв Криму, назви яких озвучити я не можу з міркувань безпеки. У мене є інформація стосовно щомісячного завантаження 32 об'єктів, які розташовані в Ялті, Алушті, Євпаторії, Севастополі, Коктебелі та Феодосії. Це вісім готелів та 24 санаторії загальною місткістю 3600 місць.

Висновок: цього року за вісім місяців Крим прийняв 700 тис. відпочивальників, 600 тис. серед них – жителі РФ. Цей сезон став найгіршим за останні три роки. Міст не допоміг.

Є низка очевидних причин.

1. Міст через Керченську протоку не виправдав тих сподівань, які на нього покладали кримчани. Навіть більше, його поява мала й негативні наслідки. По-перше, помітно скоротився потік тих, хто прибуває авіасполученням. Це можна пояснити не тільки тим, що з'явилася дорога, але й помітним зростанням цін на авіаквитки порівняно з минулим роком – на 8–10%. А порівняно із 2015–2016 роками – на всі 20%. У розпал курортного сезону вартість квитків, наприклад, із Москви до Сімферополя сягає 23 тис. руб. в один бік, у 2016 році таких цін не було. Очевидно, після того, як міст було добудовано, влада РФ перестала дотувати авіасполучення з півостровом. По-друге, росіян відлякує віддаленість Криму від більшості заможних регіонів РФ, тобто на автомобілі добиратися на півострів доведеться протягом десятків годин і водночас, ідучи у Крим, треба проїхати повз Сочі – а там і дешевше, і безпечніше, і інфраструктура після Олімпіади чудова.

2. Значно зменшився туристичний потік із материкової України. Українців після анексії приїздило до Криму приблизно 100 тис. на рік (нагадаю, що до окупації було понад 4 млн), але зараз ця цифра стала ще меншою. Це зазначають і власники готелів та санаторіїв, і наша прикордонна служба. За даними прикордонної служби, кількість перетинів адміністративної межі з АРК скоротилася щонайменше на 5%. Але потрібно розуміти, що саме туристичний потік скоротився ще більше – у Крим їздять переважно ті, у кого на півострові залишилися рідні та близькі.

3. "Середній чек" на відпочинок у Криму продовжує своє зростання – це стосується практично всіх послуг без винятку. До речі, цей факт можна легко відстежити за динамікою вартості готельних номерів – ці дані є у відкритому доступі на сайтах кримських готелів і санаторіїв. Порівняно із 2013 роком ціни на відпочинок на кримських базах відпочинку вже у 2016 році збільшилися на 40%, а зараз, у 2019-му, – уже на 70–90%.

Додам ще й те, що контингент відпочивальників на кримському узбережжі продовжує змінюватися. У Крим відправляють бюджетників із віддалених регіонів Росії; відправляють людей, які без рознарядки на підприємствах, можливо, ніколи б не виїхали за межі своєї області; відправляють людей, які радіють халяві й не готові витратити жодного зайвого рубля на власний відпочинок. Як кажуть місцеві офіціанти та бармени, якщо раніше вони заробляли на "чай" більше, ніж адміністратори ресторанів, то зараз клієнти торгуються за кожні п'ять рублів.

Той самий знаменитий "Тагіл!" замінив інтелігентну аудиторію кримських курортів...

В інтернеті, на російських і українських сайтах із продажу бізнес-нерухомості все більше з'являється кримських готелів і ресторанів. У санаторіїв справи не такі погані – за рахунок бюджетників їм удається досягати беззбиткового завантаження, але контингент відпочивальників "вражає" кримчан, зайнятих у санаторній сфері.

Не можу зрозуміти – кому потрібна вся ця нісенітниця з мільйонами відпочивальників в окупованому Криму? Адже Кремль не для розвитку туризму захопив півострів, росіянам у принципі неважливо, скільки там туристів, а кримчани самі все бачать і знають. Мабуть, ці ігри із цифрами – фетиш місцевої "влади", їм усе ж хочеться бачити півострів курортом світового рівня, але курорти світового рівня не бувають у "сірій" для всього світу зоні.

Джерело: Александр Лиев / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора