Чому в Україні більше ніж 60 тис. осіб в податковій службі, а в Англії на 65 млн населення з цим справляється служба з 3 тис. професіоналів? G

Як розвиватися на тлі загального спаду виробництва та погіршення бізнес-клімату? Кілька історій від "Текстиль-Контакт".

На тлі гучних скандалів з останнім серіалом Бігуса, піаром у відповідь молодшого Гладковського, атакою шоу-бізнесу на давно забронзовілих політиків і незмивних вражень від організації відбору на "Євробачення", якось загубилася маленька новина про спад промислового виробництва у країні.

І це вперше із 2015 року. Майже три роки відносної стабільності і стагнації – і ось несподівано ми знову пішли в мінус, починаючи з четвертого кварталу 2018 року (мінус 0,4% щодо четвертого кварталу 2017 року). А січень 2019-го погіршив показники – падіння прискорилося до мінус 3,3% щодо січня 2018-го. Усе це наочно видно в таблиці (на підставі цифр від Держслужби статистики України).

Графік: Виктор Скаршевский / Facebook

Водночас світова фінансова криза, яку експерти пророкують у недалекому майбутньому, ще не почалася. А це ще додатково вдарить по сировинних економіках, до яких належить і наша країна.

Усе це ще раз свідчить про відсутність у влади стратегії та пріоритетів економіки. Замість пустопорожніх політичних гасел, якими ситий не будеш. Але в тих, хто намагається прийти на зміну, теж домінують соціалістичні ідеї та обіцянки – як після їхнього приходу все будуть правильно і без корупції розподіляти!

Але ніхто не ставить у пріоритет наповнення і наповнювачів держбюджету. Хоча на цей рік знову заплановано істотне зростання держвитрат, та й міжнародні кредити треба починати віддавати. І в підсумку в умовах загального спаду української економіки на нас може чекати посилення тиску силовиків на тих, хто залишається, і продовження витіснення бізнесу в тінь. Та чому "може"? Його ми й зараз спостерігаємо. Ось кілька наочних прикладів початку цього року, які яскраво дають уявлення про роботу податківців, митників і прокурорів.

1. Випадок із київським торгово-виробничим підприємством "Ярослав".

У них щойно закінчилася планова перевірка міської ДФС. Яка почалася, за словами власника, із традиційного інформування, що "план щодо штрафу на них – 2 млн", тож будьте люб'язні. Ті відмовилися. Півтора місяця перевірки – і народжується акт... на 2 млн грн! Із них 300 тис. за те, що підприємство користувалося послугами неукраїнського перевізника і не взяло у нього довідки, що той платить податки у своїй країні. А 1,7 млн. грн – за те, що взяли за кордоном кошти в борг за ставкою меншою, ніж 8% на рік у доларах! Отже, уся різниця – це незаконний прибуток, і з нього треба заплатити державі. Зрозуміло, що підприємство воюватиме в судах. Але дивись – і захочуть "порішати", щоб не ризикувати двома мільйонами...

2. Історія, коли, на думку слідчих ГПУ, "Укрзалізниця" щось там порушила під час закупівлі мобільних терміналів "Моторолла". А клопотання прокурора в незалежний Печерський суд на одержання інформації (за якою відбувається виїмка) іде на чотири швейні підприємства, зокрема групу компаній "Текстиль-Контакт", які мають до цієї закупівлі стосунок від слова "ніяк"! Причому слідчий, який підписав клопотання, чудово про це знає. Адже він провів минулого року десятки обшуків у швейників (зокрема нашого підприємства, хоча перед цим одержав усю запитувану інформацію в повному обсязі). Сподіваємося, що продовження цієї дивної історії не буде, але про всяк випадок усі фабрики, згадані в рішенні суду, написали відкритий лист.

3. Проблеми в імпортерів сировини для швейників, які тривають на митниці. Від початку цього року відбувається підняття контрактної митної вартості, згідно з такими собі "внутрішніми індикативами". Водночас імпортери сировини з багатьма постачальниками тканин і трикотажних полотен працюють десятиліттями, у порушеннях із кодами і заниженням вартості їх помічено не було, вони не заперечують проти постаудиту й вітають боротьбу з реальною контрабандою, яка вибиває нас із ринку через свою простоту, дешевизну і безкарність.

А в підсумку ми маємо в лабораторіях місяцями доводити правильність заявлених кодів, а потім роками судитися за повернення переплачених грошей, оскільки змушені розмитнюватися за найвищим кодом, щоб забрати швидкопсувний сезонний вантаж (за так званою 55-ю статтею!). Потім у 99% випадків суди визнають рішення про підвищення митної вартості неправомірним, але поки гроші вимивають з обігу на тривалий період, а контрабандисти й ті, хто зіштовхує туди "білих імпортерів", тільки радіють нашим проблемам.

Усі ці історії були у відкритих джерелах – миготіли в мене у стрічці, на особистих Facebook-сторінках власників компаній, у Facebook-групі, на сайті "Укрлегпром" тощо. І сильно це силовиків або чиновників стурбувало? А прикладів ще безліч, уже навіть писати не хочеться, оскільки навіть на публічне висвітлення таких історій ніхто уваги не звертає.

Можна, звісно, сказати, що це окремі "перегини на місцях" і бізнес-клімат загалом поліпшується, якби The Heritage Foundation не опублікував новий індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom 2019). Незважаючи на те, що наша країна за рік піднялася на три позиції вгору (до 147 місця зі 180) завдяки вдосконаленням, показникам фінансової стабільності, свободи підприємництва та захисту прав власності (останнє поліпшення бачиться вже під дуже збільшувальним склом), Україна, як і раніше, остання в Європі за показником економічної свободи (44-та із 44 держав).

І ось тепер поставимо запитання про ефективність державного управління. Результати з падінням промислового виробництва, із яких я почав, видно. Хоча донедавна спостерігалося невелике зростання. А стабільні лише тенденції на щорічне істотне зростання бюджетного фінансування силових структур. Тільки чи замислювався хтось, що незабаром ми не прогодуємо 600 тис. силовиків? І це без ЗСУ! І чому у нас більше ніж 60 тис. осіб в податковій службі, а в Англії на 65 млн населення економічними злочинами (включаючи контрабанду і крадіжки з бюджету) справляється служба з 3 тис. професіоналів? Це аналог давно пропонованого в Україні Національного бюро фінансових розслідувань як єдиного органу з розслідування економічних злочинів.

Зрозуміло, що треба відсувати численних силовиків від бізнесу і створювати нарешті невелике, але непідкупне, незалежне й компетентне Нацбюро фінансових розслідувань як єдиний орган розслідування економічних злочинів. Але основне питання – кому він буде підкорятися і де гарантії, що він не перетвориться на черговий інструмент якогось політичного клану.

Так, може, час уже почати боротися не з підприємцями, а зі злочинцями? Поки не рвонуло... І поки є можливість прислухатися до вимог організованого та соціально-відповідального бізнесу, який останнім часом активізувався і проводить активні зустрічі з кандидатами у президенти й у новий парламент. Але обіцяючи "золоті гори" реформ у майбутньому, дуже раджу сьогоднішнім правителям не забувати про сьогодення та не зіштовхувати платників податків з узбіччя. Ми станемо в нагоді й після виборів, от повірте.

І щоб закінчити на позитиві, знову наведу як приклад підприємства, які входять у групу компаній "Текстиль-Контакт". Ми за минулий рік тільки нарощували свої виробничі проекти:

• у лютому 2019-го вже запущено першу тканину на створеному у 2018 році з нуля "ТК-Чернігів", днями починаємо монтаж другої партії обробного обладнання;
• у нас з'явилося дві нові швейні фабрики в Коростені та Лубнах (загалом 150 робочих місць);
• триває будівництво додаткового триповерхового корпусу і подвоєння виробничих площ на фабриці "ТК-Домашній текстиль-Одеса";
• "ТК-Фурнітура" продовжує розвивати й оснащувати першу в Україні фабрику з виробництва швейних ниток "Барва" у Борисполі, досягла за перший рік роботи результату в розмірі 10% імпортозаміщення китайських та інших ниток. І планує у 2019 року довести цей показник до 20% і на цьому не зупинятися.

Просто не заважайте. Не тільки бізнес, але й політики зобов'язані "грати в довгу". Інакше ризикуєте залишитися наодинці із силовиками, а платники податків утечуть туди, де їх цінують...

Джерело: "ГОРДОН"