Російський військовий, завдаючи удару, чудово розуміє, скільки може загинути цивільних. Але йому або все одно, або він боїться заперечити

Удари по поминках, удар по Харкову, систематичні обстріли Херсона, інших міст і сіл знову і знову нагадують нам, з ким ми маємо справу.

У людях є біле й чорне. Російська влада, за рідкісними винятками у своїй історії, робила ставку на чорне як головний інструмент своєї політики. Путін за 23 роки розбестив більшість росіян до стану чортів.

Російський військовий, плануючи і виконуючи удар, чудово розуміє, скільки може загинути цивільних. Але йому або однаково, або він боїться заперечити. Це означає, що людського в ньому мало.

І кожен такий вчинок це людське зменшує.

Коли, атакуючи, Zомбі нас покусали, розлюдненням заразилися і ми. Але поки наше розлюднення й приблизно порівняти не можна з тим, як вони старанно та послідовно розлюднюють самих себе.

Російська воєнна кампанія проти України – безперервний ланцюг злочинів проти людяності.

Чим можна відповісти на це?

1. Якістю знищення їхнього військового потенціалу. Це матеріальна боротьба, і заради підвищення наших можливостей давно нам час зібрати дупу в жменю і домогтися системного виробництва засобів далекої відплати.

2. Боротьба нематеріальна – щоб не перетворитися на них. Бо, якщо ми зруйнуємо всі їхні військові об'єкти і вб'ємо всіх виконавців, але водночас станемо хоча б наполовину такими, як вони – ми програли.

Джерело: Олексій Арестович / Facebook