Москва більше не хоче прикриватися фіговим листком колоніалізму, бажає під корінь знищувати Україну
Путінська стратегія – 2023
Новий важливий та важкий етап війни.
У російської химери сили оборони України зрубали одну з голів, може, й декілька, але залишилися ще…
Москва нічого не навчилася і нічого не зрозуміла, вона не відмовилася від максималістських цілей – знищити Україну.
І якщо хтось думає, що Кремль має намір гратися в якісь формальності типу створення маріонеткового уряду імені "Медведчука – Януковича", укладання угоди про входження до складу Союзної держави, збереження ознак державності, звертати увагу на ООН чи інші міжнародні інституції та правила – забудьте про це!
Москва більше не хоче прикриватися навіть фіговим листком колоніалізму.
Москва бажає під корінь знищувати саму Україну як історичне явище – мову, історію, культуру, носіїв української ідентичності.
Тотальний і абсолютний геноцид. Тотальна війна на знищення.
Кремль знає – в іншому випадку зникне сама Росія як недобитий пережиток тиранії минулого, країна зла та насильства.
Для досягнення своєї мети Путін хоче завдати Україні військової поразки, стратегічної за характером і наслідками.
Перемогти за "очками", виснажити Україну в довгому протистоянні йому не вистачає часу, зокрема біологічного, який стікає, як пісок крізь пальці, і не вистачає ресурсів, які, здавалося, безмежні.
Путін прагне нокауту, але таких путіних у нашій історії було багато…
Людина, що живе за картинками з минулого, в яких лавини бомбардувальників хвиля за хвилею стирають з лиця землі міста та села, танкові колони проривають фронти й оточують армії, а бруківками підкорених міст крокують "залізні" ряди блакитнооких російських надлюдей "народу переможців". І тому у війні з Україною Путін мріє про "котли", оточення, парад перемоги і звання генералісимуса всіх часів і... про власний ГУЛАГ.
Для цього в його системі координат потрібний "український Сталінград". У крайньому разі він бажає повторення у максимально масштабному вигляді варіанта Дебальцевого-2.
Тому новоспечені жукові в особі Герасимова концентрують ресурси, підтягують резерви, відновлюють боєздатність та шукають найбільш вразливі ділянки українського фронту.
Завдання максимум – здійснення прориву на оперативних напрямках: південь, завершення окупації Донецької і Луганської областей, переривання ланцюжків постачання зброї. І, звичайно, Київ залишається головною мрією путінських фантазій.
Росія готується до наступу, першою ознакою якого, згідно зі сталою тактикою, є реалізація активних інформаційних заходів.
Перед тим, як починають стріляти танки, у хід ідуть отруйні інформаційні гази, які складаються з брехні, маніпуляцій, фейків і дезінформації, активізації агентів інформаційного фронту.
І якщо вам починають розповідати про незліченну кількість супернавчених і до зубів озброєних мобілізованих, надсучасну російську військову техніку, про останнє покоління ракет, які зметуть центри прийняття рішень, про новітні розробки, армію БПЛА та про те, що "Путін починає воювати по-справжньому", і тому українська армія не має жодних шансів, – знайте, це працює ворог через різні анонімні канали та своїх агентів впливу.
Ворог, який хоче зламати волю, посіяти невіру у ЗСУ і наші сили.
Нас хочуть залякати, тому що перемогти на полі бою вони не в змозі. Ми маємо з вами це пам'ятати.
Той, хто рухається з повернутою назад головою, обов'язково вдариться об стовбур сучасності.
Україна у лютому 2023 року – це зовсім інша країна, ніж та, яка була у лютому 2022 року. З нами безпрецедентна підтримка світу, єдиний Захід, багатомільярдна допомога і, найголовніше, український дух волелюбності і сформована політична нація, яка відчула смак перемоги.
Але ще не час розслаблятися, попереду багато випробувань, крові, смертей і важкої праці.
Ворог дійсно сильний і підступний, його недооцінка смертельно небезпечна.
У нього ще є великий ресурс – людська маса, але маса – не народ, який став на захист Батьківщини та власної родини.
У нього ще залишилися ракети і тонни воєнного заліза.
Він розумнішає, набирається досвіду і вчиться на помилках. Про це потрібно знати, пам'ятати і враховувати.
Але також потрібно пам'ятати, що Росія приречена програти, історична місія України – добити химеру постімперського утворення, назавжди знищити саму ідею Росії імперської. Після чого Росія має стати звичайною національною державою, позбавленою колоній, або фрагментуватися.
Щоб світ позбувся глобальної загрози, Україна платить найвищу ціну з можливих – це наша жертва на вівтар свободи і демократії.
Ми вистоємо, тому що наша доля – бути вільними!
Джерело: колонка на сайті "Української правди"