Коли в лютому треба було забороняти експорт асортименту від вірусу – влада жувала соплі. Тепер треба терміново відкрити експорт – вони знову в соплях

Вони порожні й тупі, як барабан. Карантин послабляють. 12-го послабили. 25-го послабили. Першого ще послаблять. Уже і потяги запускають, і в садки пускають, і пляжі відкривають.

Але. Вони продовжили заборону на експорт із країни асортименту від вірусу ще на місяць. Питання – нах...я? Це замість того, щоб зараз терміново відкрити експорт з України товарів захисту і дати нашим численним цехам заробити валюту.

Китай на цьому вчасно відкритому експорті в розпал вірусу заробив на десятиліття вперед.

Коли треба було забороняти в лютому експорт – ви соплі жували. Коли тепер треба терміново відкрити експорт – ви знову в соплях.

Відповідаю – вони шкідники. Ось дивіться, Китай у розпал карантину сидів удома – на експорт захисту було табу. Але щойно вірус почав відступати, Китай одразу відкрив кордони й дав можливість своїм виробникам масово переспрямувати асортимент і продавати цей весь асортимент по всьому світу.

Березень і квітень. Там не експортували тільки тупі й ліниві. В Україні наразі тонни антисептиків лежать на складах виробників. Сотні тисяч українських марлевих і ганчіркових масок готові до відправлення. Екрани на обличчя й окуляри на очі готові робити десятками тисяч на добу. Костюми налагодили шити у будь-яких модифікаціях.

Український бізнес за ці два місяці навчився виробляти реальний коронавірусний асортимент. Так дайте ж їм це хоч кудись продати!

Український бюджет у них не бере, у комерції надлишок – так відкрийте експорт. Це буде стабільна робота на найближчі місяці для десятків тисяч людей.

Кричу вже місяць. Починаючи з травневих комерційний попит на маски, антисептики, захисні костюми, окуляри, екрани й усе інше всередині країни впав практично до нуля.

Полиці забиті, ринок наситився, ціни стабілізувалися. Люди навчилися використовувати захист економно і багаторазово.

Ну, сука. Не треба вам нічого придумувати – беріть і копіюйте у тих, хто розумніший за вас. Ще в половині світу лютує вірус. Попит на цей асортимент по світу високий – ціни в нас конкурентні.

Наші швейники. Наші хіміки. Наші меблевики. Наші підприємці по всій країні – вижили, вклалися. Налагодили в себе виробничі потужності.

Ну дайте ж їм заробити грошей від збуту на експорт – це тобі і робочі місця, і зайнятість, і податки, і валюта.

Розумію, приємніше сидіти у великому кріслі й продавати українських "заробітчан" на експорт. Тупі й повільні шкідники, які не бачать далі свого носа.

Джерело: Алексей Давиденко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора