Бачу сумки готівки – цей чиновник крадій. У тих, хто заробляє, гроші не лежать

Про кеш. Після майже чотирьох років війни в мене немає відкладених навіть декількох таких пачок, як на всіх цих фото. Я вже не кажу про цеглинки по 100 тис.

Усе – в обороті.

А я, на хвилиночку, співвласник системного українського бізнесу з 20-річною історією і понад 200 співробітниками.

Усе, що було колись відкладено, уже давно задіяно для виживання сім'ї, колективу, країни.

Будь-хто, заробляючи своєю працею, знає – гроші ніколи от так не лежать. Вони в обороті, у проєктах, у роботі.

Гроші працюють, бо їх завжди не вистачає.

Якби в мене з'явилася така сумка доларів, у голові були б думки:

• новий цех;
• оновлення обладнання;
• збільшення мережі.

І ці думки мене гріють.

Але в сучасному українському бізнесі гроші от так сумками не з'являються – вони просто не встигають накопичуватися на рахунках.

Гроші працюють.

Бо їх завжди не вистачає.

Такі суми й такі гроші можуть от так лежати, тільки якщо вони вкрадені, якщо вони дісталися як хабарі й відкати.

Украдені пачками.

Украдені сумками.

Украдені мільярдами.

Завжди.

Коли я бачу фото всіх цих паковань грошей з обшуків чиновника, я точно знаю: цей чиновник – крадій.

І особисто мені для цього не потрібні більше ніякі додаткові докази.

Бо в тих, хто в сучасній Україні гроші заробляє своєю працею, – грошей у кеші немає.

Гроші працюють.

Бо їх завжди не вистачає.

Джерело: Олексій Давиденко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора