Усіх, хто каже, що як можна працювати, торгувати, робити манікюр, пекти торт, коли у країні війна, – посилайте за російським кораблем
Прошу вас про наступне, хоча, може, на перший погляд це звучить незвично і навіть дико:
1. Перестаньте волонтерити, жертвуючи робочим часом: якщо у вас зараз є робоче місце і там є робота, то це і є ваш основний рубіж оборони Батьківщини!
2. Поважайте, ба навіть боготворіть підприємців та бізнес, який пробує стабільно працювати в цих умовах: вони зараз – хребет економіки!
3. Подолайте у собі почуття провини того, хто вижив (це оте "чому я в теплі, якщо інші на передовій"): не можуть усі люди, особливо чоловіки, піти на фронт. Якщо так станеться, то вже за 48 годин армія почне здаватися ворогу через голод! Кожен має своє місце у цій війні і кожен має вести оборону на своєму рубежі!
4. Продовжуйте обертати гроші: заплатіть рахунки, заплатіть податки, замовте випічку у вашої знайомої, як ви це робили до війни, зробіть манікюр, стрижку в барбершопі, купуйте продукти у тому ж магазинчику, як і раніше, заплатіть за квартиру, оплатіть заняття з терапевтом, із тренером йоги і так далі. Старайтеся тримати оборот коштів максимально можливим – і це буде ваш вклад у боротьбу! І це нормально!
5. Підприємці, при найменшій можливості тримайте бізнес відкритим! Особливо на заході України, де загрози війни мінімальні. Це дуже критично зараз.
6. Тим, хто виїхав за кордон: шукайте роботу і негайно приступайте до неї. Ваші пожертви на армію і перекази в Україну, навіть мінімальні, будуть дуже цінними для нас!
7. Окремо звертаюся до ІТ-шників: зараз ви чи не єдиний працюючий канал валюти в Україну. Та й уцілілий сектор економіки в цілому. Тому вже сам факт, що ви працюєте, – це сильний вклад у перемогу!
8. Усіх, хто каже, що як то так можна працювати / торгувати / робити манікюр / ходити в спортзал / пекти торт / навчатися, коли у країні війна, – посилайте услід за російським кораблем.
Кожен раз, коли вам стане боляче і нахлине почуття провини "чому я не там", повторюйте: "Я працюю! Це моя боротьба! Це мій рубіж оборони моєї Батьківщини! Я не здам його і не здамся сам(-а), бо моя Україна – понад усе"!
Джерело: Олексій Гончаренко / Facebook