Конструкція "Трамп здає Крим Росії" матиме несолідний вигляд. Адекватний політик це усвідомлює

Крим.

Я вже не знаю, якими словами писати. Брати до рук усіляку гидоту, тягати її по інтернетах і робити собі нерви – це національний спорт.

Спробуймо так.

1. Період на відльоті старої адміністрації і заходу нової – максимально зрозумілий із погляду мотивації простих людей.

Персонажі із середовища трампістів і республіканців борються за краще майбутнє для себе – посади, проєкти, плацдарми для зростання тощо. Персонажі із середовища демократів готують шляхи відступу й новий старт. Тому ефір зараз буде забитий відвертим спамом, приймати який близько до серця не варто взагалі. Лише заяви офіційних осіб із поправкою на вітер. Згадайте, скільки всього наговорив товариш Блінкен.

Не все, що генерують претенденти від республіканців на посади, – це хитрий план. Левова частка – це власні вигадки в надії, що вони потраплять у струмінь і матимуть попит.

Демократи напихають у ЗМІ контент, щоб уже зараз перекладати негатив на новообрану владу. Їм украй невигідно, щоб Трамп одразу продемонстрував якісь неймовірні результати будь-де. Це ж очевидно.

Тому не треба смикатися. Треба тримати лінію. Уже багато разів писав. Україну всіма силами будуть змушувати задовольнятися малим, щоб усі компроміси – нашим коштом. Головні аргументи – на фронті. Допомагати фронту й не мандражувати. Це точно краще, ніж тактика "бігти-кричити". Нерви ще знадобляться.

2. Власне, щодо Криму.

Факт швидкого відмежування від заяв якогось шлепера дуже показовий. Бо будь-який адекватний політик, особливо глобального рівня, усвідомлює: Крим – це ключ до безпеки в Чорноморському регіоні й значною мірою – на Балканах. Крим точно є на порядку денному. Конструкція "Трамп здає Крим Росії" матиме несолідний вигляд.

Упевнений, насельникам Білого дому глибоко не так важливо, чи залишиться у Криму бодай один українець чи кримський татарин. Важливо, щоб Крим не був джерелом загрози інтересам і поганим прикладом для різних лиходіїв. Без вигнання РФ із Криму повернути гармонію неможливо. Гарантувати продовольчу безпеку неможливо (обстріли Одеси на тлі міністерської зустрічі Росія – Африка недоречно для РФ це підкреслюють).

Охоче вірю, що тему повернення Криму США не педалюватимуть, але це питання підвісять. Дуже здивуюся, якщо будуть офіційні пропозиції поставити щодо Криму крапку. Це – неприродно. Якусь кому – цілком. Тим паче, що Кремль здуру зрівняв Крим і нові окуповані території.

Тож треба подякувати цьому дядькові за довгий язик без кісток. Він дав гарний пас, щоб підняти хвилю й нагадати, чий насправді Крим.

Джерело: Aleksey Kopytko / Facebook