У РФ є місяць, щоб якось змінити максимально травматичний для росармії сценарій

Фото: crimecor.rada.gov.ua

Інтенсивність аналізу варіантів "порядку денного" сьогоднішньої зустрічі у Вашингтоні й кількість прогнозів зашкалюють. Варто трохи нагадати про матеріальну основу.

1. Середина осені. Уже.

Наступальний потенціал російських військ поки не вичерпано, ще щонайменше місяць вони технічно будуть здатні підтримувати тиск.

Проте. Якщо раніше, за версією Путіна, російські війська "наступали по всьому фронту", то зараз, за його ж словами, вони лише "мають стратегічну ініціативу". Тобто нібито наступають, але очевидно не скрізь і значно повільніше за план.

Є рух росіян у районі Куп'янська, вони намагаються тягнутися в бік Лимана, не слабшає тиск на Покровськ, є захід у Дніпропетровську область і ворушіння в Запорізькій області. Але навіть за характером застосування частин і з'єднань видно, що плани порушені.

Наприклад, стягнуту для походу на Костянтинівку морську піхоту (зокрема далекосхідну) кинули на порятунок "добропільського вклинення", і вона "згорає" там. У мережі – маса відео з відбиттям штурмів росіян у цьому районі. Ворог зазнав великих втрат у живій силі й техніці. Отже, плани щодо Костянтинівки буде скориговано.

Для ворога вимальовується перспектива увійти в зиму із завданням штурмувати міста з полів, коли для цього не створено умов.

У російського командування є місяць, щоб якось змінити цей максимально травматичний для росармії сценарій. Але як це зробити за поточного характеру війни – незрозуміло. Потрібно терміново добути звідкись багато-багато підготовлених військ. Або якось масштабно зламати тил української армії.

Оскільки й те, й інше сумнівно (і це всі розуміють), тлом діалогу є перспектива затяжного і кривавого протистояння з мінімальною ймовірністю перелому на користь РФ.

Через що в суто воєнному плані ґрунту для російських ультиматумів немає. Або вони мають швидко явити щось непередбачене, або прийняти "реалії на землі". Про що вже публічно сказав навіть Венс.

2. Є ж іще "лінія фронту" всередині Росії й у глибині окупованих територій.

Рубрика "Малюк і друзі вводять санкції" щодня поповнюється. Днями ССО дотяглися до НПЗ у Саратові, щось трапилося й на НПЗ у Кстово (Нижній Новгород).

І далі горить нафтобаза у Феодосії, яку чотири дні тому підпалили СБУ разом із ССО. Сьогодні злегка загорілася нафтобаза у Гвардійському (резервуари мережі заправок ATAN). Збитки поки незрозумілі, але навіть якщо пошкоджено лише один резервуар, то ситуація з паливом на окупованому півострові ще більше ускладниться. Скарги на те, що торговці чимось розбавляють бензин, у Криму почалися одними з перших. Плюс буде менше маневру для підтримки окупаційного угруповання в Херсонській і Запорізькій областях.

За останні три дні, окрім електропідстанцій у Криму, щось трапилося на "Арзамаській" (500 кВ), "Балашовській" (500 кВ) і "Владимирській" (750 кВ) підстанціях. Це якщо не зважати на дрібні інциденти на тяглових підстанціях РЗ, характерного потріскування на складах БК у Донецьку та іншого.

Неспокійною видалася ніч у районі Сочі й в Адлері. Не підвела російська ППО: гарячково гатячи по добрих дронах, росіяни збили свій Су-30СМ, який злетів з аеродрому в Тихорецьку (на Кубані). Тепер його треба чимось замінити.

Як зрозуміти, наскільки чутливими є українські удари по РФ? Буданов учора оцінив: активність України дала більший ефект, ніж усі міжнародні санкції.

Росіяни про це теж говорять, але в особливій манері.

Директор ФСБ Олександр Бортников на засіданні Ради керівників органів безпеки і спецслужб держав – учасниць СНД (СОРБ) у Самарканді (Узбекистан) виголосив промову у стилі "англійка гадить". Мовляв, за всіма резонансними атаками на територію РФ (на кшталт "Павутини" у виконанні СБУ) стоять британські спецслужби.

Для росіян фізіологічно неможливо прийняти, що українці можуть їх обігравати. Тим паче, вони не можуть це визнати політично.

Щойно починають розганяти таку риторику, це означає, що Кремлю дуже боляче і треба якось пояснювати свої провали. "Підступи західних спецслужб" – це стандартний прийом.

3. Тим часом Москва підтримує імідж деструктивної сили. Це, як і раніше, проблематизує, але вже не так лякає.

Два дні тому шведи заявили, що виявили на Балтиці й супроводили російський підводний човен.

Глава ФБР Кеш Патель повідомив про зростання на 33% кількості проваджень щодо ворожої активності на користь РФ.

Спектр інцидентів у Європі є загальновідомим.

Зважаючи на це, є, з одного боку, запит на якусь розрядку, з іншого боку, є розуміння, що цей кремлівський шантаж можуть відновити будь-якої миті. Тому стосовно РФ мають бути якісь комплексні рішення, що відучують від геополітичного хуліганства.

Путін сам провокує такі рішення. Від посилення контртерористичного режиму щодо суб'єктів, навіть мінімально пов'язаних із РФ, до перенесення активності на територію Росії.

4. Я не готовий поки оцінювати гіпотетичні дії Індії щодо російської нафти. Так само, як і приємне оку зниження цін на вуглеводні. Якщо все підтвердиться, а низька ціна стане новою нормою на якийсь значний період, російському бюджету буде дуже боляче.

Росіян уже потихеньку охоплює тихий смуток. Можна взяти будь-яку стрічку і скласти дайджест погіршення: здорожчання, дефіцит, падіння якості тощо. Наприклад, з'явилася статистика, що підготувати машину до зими в середньому коштуватиме на 15% дорожче, ніж раніше. Плюс зростання цін на пальне. Плюс – як наслідок – підстьобування цін на все.

У 2023–2024 роках у РФ фіксували зростання реальної заробітної плати. Невелике, але було. Тепер і зростання немає, і ціни добивають.

Отже.

Можна гадати хоч про Tomahawk, хоч про авіаносці. Але матеріальну основу нікуди не подінеш.

Ситуація в Україні складна і погіршується. Але й у Росії ситуація помітно погіршується. Тенденція дуже промовиста. Ціна кожного місяця впертості Путіна для РФ стрімко зростає.

Трамп уже відкрито каже: якщо ти націлювався в гегемони, але виявився нездатним втілити свої воєнні плани за тиждень, щось вирішуй.

Зустріч Трампа з Путіним буде на початку листопада (якраз до першої річниці виборів у США). За цей час нас накриє лавина різних припущень. Ще гірша, ніж зараз.

Стійкість суспільств – це один із параметрів, який серйозно вплине на перебіг дискусії та результат. Є сенс фокусуватися не на інформаційній картині й припущеннях, а на підготовці до ймовірних комунальних труднощів. Це внесок кожного в переговори.

Джерело: Алексей Копытько / Facebook