Араби нападають на Ізраїль і ніяк не відповідають за це. Чого б не воювати: якщо виграєш – тобі все. А якщо програєш – нічого

От буває, що один народ іде на інший народ із війною і прямо каже: я хочу знищити цей народ. Або: я хочу пограбувати цей народ до нитки. Або: я хочу поневолити цей народ.

І, що характерно, усі інші народи Землі знають, що в разі перемоги так воно й буде. І навіть якось не дуже заперечують: ну, якщо переможеш, то куди діватися, роби як хочеш. Що вже тут, ти переміг – переможців не судять...

Але раптом раз: і той, хто так бадьоро починав, програє... Ну, ось хоча б як Гітлер. Та хіба мало інших прикладів? Наполеон той самий...

Чи справедливо буде, що з ним вчинять так само, як він збирався вчинити? Чи у зворотний бік це не працює?

От поясніть мені, я темна й неосвічена людина: чотири рази араби нападали на Ізраїль. З абсолютно зрозумілими й чіткими намірами Ізраїль знищити, а євреїв – "скинути в море".

Жодних варіантів для єврейської держави вони не залишали. Вони об'єдналися в коаліцію, яка мала всі підстави вважати себе сильнішою. Їхня об'єднана армія мала значно більше солдатів, танків, літаків і всього іншого.

Але вони програли. До того ж нищівно. Ізраїль міг узяти Каїр і Дамаск. Він міг повністю окупувати Йорданію. Він міг зробити з ними все, що хотів. Але він їх помилував.

Навіть більше: за якийсь час він повернув практично всі окуповані території, включно із Синайським півостровом із відбудованими за час окупації готелями і всією інфраструктурою.

Що заплатили араби за поразку? Контрибуцію? Ні! Територію? Ні! Вони, як і раніше, наполягають на тому, щоб Ізраїль повернувся до кордонів 1947-го чи якого там бородатого року тощо. Вони, як і раніше, вимагають Палестинської держави для тих арабів, для яких вони хотіли взагалі знищити Ізраїль.

Скажіть, так буває? Щоб узагалі жодної відповідальності за поразку не взяти, а навіть більше: виставити себе жертвою?

А чого так не воювати: якщо виграєш – тобі все. А якщо програєш – нічого. І ще бабла щороку даватимуть від пуза. І так уже протягом майже 50 років. Либонь хріново? От уже точно: кому війна, а кому мати рідна...

А ще кажуть, що євреї такі хитрозроблені, що кого хочеш пошиють у дурні. А тут багаторазову перемогу просто просрали так само багаторазово, і ще агресорами славляться. Нічого собі – майстри піару... Он росіяни з однієї-єдиної перемоги 76-річної свіжості яку собі розкішну репутацію склепали. А починалося ж усе значно хріновіше, ніж в Ізраїлю, – із союзу з Гітлером...

Джерело: Альфред Кох / Facebook