Україна ніколи не капітулює. Настане момент, коли Путін буде згоден на все, аби зупинити війну, але його вже ніхто не слухатиме

От і минуло два тижні війни.

Путінський бліцкриг остаточно провалився: якщо порівнювати з польською компанією вермахту (класичний бліцкриг), то 14 вересня Гудеріан уже взяв Брест.

А тут – нічого. Путінська армія не може проникнути всередину України навіть на глибину понад 100 км. Фактично всі 14 днів точаться прикордонні бої.

Путінські полководці неспроможні вирішити елементарні логістичні завдання з постачання своїх військ. Це повне фіаско. З такими генералами і ворогів не треба, а поразка – лише справа часу. Щоб її уникнути, Путін змінив тактику і розпочав бомбардування міст. Учора в Маріуполі він розбомбив пологовий будинок.

Свого часу англійці й американці відмовилися прийняти у себе євреїв, які втекли від Гітлера. І цим прирекли їх на вірну смерть. Ба більше, вони відмовилися навіть пустити їх у Палестину!

Зараз повторюється та сама історія: маючи всі технічні можливості й підтримку громадської думки у своїх країнах, вони відмовляються не лише закрити небо над Україною силами НАТО, а й навіть не дають Україні винищувачів та досконаліших систем ППО, щоб українці самі себе могли захистити.

Це має назву боягузтво. І нехай це залишиться на їхній совісті. Але навіть без цього вже очевидно, що Україна уникла воєнної поразки. І зайве свідчення цьому – змінений тон виступів кремлівських пропагандистів. Вони вже не говорять про те, що українців не існує як нації і що українська влада – це хунта, у яку входять нацисти й наркомани.

Україна вже ніколи не капітулює, і тепер ідеться про переговори та умови миру. І хоч як би Путін бундючився, що далі він затягує цю авантюру, то сильніше він муситиме скорочувати свої апетити на цих переговорах.

Настане такий момент, коли він уже буде згоден на все, аби зупинити війну. Але його вже ніхто не слухатиме.

Нині війна застигла в точці рівноваги. Наразі він ще може торгуватися. Але ще кілька тижнів – і ковзанка війни покотиться назад. І тоді йому вже не сховатися в бункері: його, рятуючи власну шкуру, прикінчать його власні слуги.

І тоді ворог буде розбитий, і перемога буде за нами.

Слава Україні!

Джерело: Альфред Кох / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора