"Не відступай!" як гімн вилам, які не працюють, або Чого хоче простий українець

Минулий тиждень був дуже насиченим "поствиборчими" повідомленнями: надходили дані про результати других турів у містах, обговорювали перспективи створення коаліції в обласних і міських радах.

Але одна подія для мене і всієї команди Центру експертизи та аналізу "ЦЕкА" стояла в цьому ряду абсолютно окремо: у стінах Верховної Ради склав присягу і вступив до лав фракції "Слуги народу" кандидат, кампанію якого ми супроводжували, – Анатолій Гунько.

Вибори на 208-му були в центрі уваги преси і політикуму через цілу низку причин. Це – і єдиний округ у ВР, який "розігрували" в цьому сезоні, і округ, за яким зібрався повернутися під купол Олег Ляшко після торішньої поразки РПЛ. Для Ляшка цей округ – рідний у всіх сенсах. Він народився тут, тут став уперше депутатом ВР, "розсаджував" у теплі крісла місцевих керівників громад та РДА, силовиків і чиновників, ростив партійні структури.

У нас же – зовсім інша ситуація. Наш кандидат не був широко відомим на окрузі (набагато більше його знали на сусідніх територіях Чернігівщини), проживає у Броварах, бізнес – теж базується в Київській області та столиці. На додачу до всього з перших днів Анатолій Гунько став об'єктом "брудних" атак. Із загашників швидко витягли історію про сфальсифіковану ще за влади Порошенка кримінальну справу проти Гунька. Ким тільки не величали нашого кандидата – і суперрейдером, і розкрадачем національного багатства, і агентом Путіна, який знищив стратегічний об'єкт. Крім цього, зареєстрували відразу двох "двійників" – безробітних, які потім ні разу навіть не з'явилися на окрузі. І це – тільки на старті кампанії. Далі стало ще "спекотніше": напади на наші офіси "радикальних" молодчиків, які підкидали у штаби антиляшківські "памфлети" і на цій підставі звинувачували нашу команду в "чорнусі" та "скуповуванні".

З огляду на все це, ЗМІ та диванні аналітики навперебій запевняли, що СН "зливає" цей округ під головрадикала.

На фініші ж вінцем "творіння" стала фальсифікація 27 скарг, поданих ляшківцями у ТВК уже на етапі підрахунку. Водночас скарги ґрунтувалися не на актах, як наказує закон, а на "свідченнях" трьох штабістів Ляшка, які нібито "побували" на 27 виборчих дільницях із розривом у 10–20 хвилин. І цих 10–20 хвилин їм "вистачило", щоб "побачити" якісь міфічні "фальсифікації", знайти їхніх очевидців, скласти скаргу і навіть "підписати" її у "свідків". Щоправда, потім з'ясували, що двоє з трьох "підписантів" ні сном ні духом не знали про ці скарги і навіть побоювалися кримінального переслідування за участь у фальсифікації.

Кандидат наполягав – перемагаємо максимально чесно і з таким відривом, який унеможливлює різночитання результатів. Розуміючи "градус" боротьби і медійні можливості опонента (не було, напевно, і дня, щоб Ляшко не проклинав Анатолія з екранів центральних каналів своїх покровителів), ми спроєктували і реалізували класичну кампанію для мажоритарного кандидата, що відкидає можливі закиди в адмінресурсі або "фальшак".

В основу кампанії поклали три смислові лінії:

1. Гунько – талановитий юрист, який спеціалізується на питаннях захисту прав людей (передусім – у земельних питаннях, які дуже гостро стоять в аграрних районах).

Найвища компетентність кандидата, його сміливі погляди на вирішення проблем у земельному середовищі, начерки перших законопроєктів для захисту простого пайовика і малого/середнього аграрного бізнесу стали основою для просто-таки ураганного інтересу до нього з боку жителів села і місцевих підприємців.

2. Анатолій Гунько – член президентської команди, який буде ефективним лобістом завдяки прямим зв'язкам із депутатами і міністрами. Серія зустрічей із членами Кабміну, де Анатолій переконливо доводив правоту своїх підходів до вирішення проблем округу дала можливість показати – він зможе відстояти інтереси своїх виборців на всіх рівнях влади. Люди бачили увагу до слів кандидата з боку чиновників, його можливості, які давали надію на те, що їхній голос почують у Києві.

3. Анатолій Гунько – небайдужий кандидат, який вміє чути голос виборця і громади, не відкладаючи вирішення їхніх проблем на "після обрання". За три місяці кампанії було проведено понад 200 зустрічей у містах та селах округу. Команда юристів-волонтерів допомагала вирішити земельні питання більше ніж 1200 виборців. Школи та дитсадки, цілі сільські громади та окремі виборці у критичній ситуації отримували допомогу в подоланні своїх проблем завдяки залученню десятків благодійних структур.

За нашими підрахунками, особистими контактами кандидата і команди було охоплено більше ніж 37 000 виборців. Усе це і стало запорукою довіри з боку простого виборця.

А опонент обмежився гучними випадами з телеекранів і ліченими візитами на округ, де купував картоплю і цілував бабусь, незважаючи на пошесний COVID у його команді. Так, мало не забув – ще кілька разів оголосив себе переможцем виборів, потрясаючи в повітрі то результатами так званої соціології, то міфічного екзитполу.

Але життя ще раз довело – усе пізнається в порівнянні. Виходячи на мажоритарний округ, не можна поводитися, як пан. Ставка на кацапів і жандармів не спрацьовує зараз навіть у найзабутіших селах. Із народом говорити треба, панове радикали. І припинити намагатися їх зачарувати вилами й оголеним торсом. Тим паче час і місце "виправитися" ще є: і Івано-Франківщина, і Херсонщина зовсім уже скоро обиратимуть свого представника в Раді. Так що – "Не відступай"!

Резюмуючи свій "епос", скажу: щиро радий, що ВР здобула дійсно справжнього профі у сфері права. Упевнений, що за участю Анатолія в парламенті буде ухвалено цілу низку потужних законодавчих ініціатив для сфер, які потребують термінової корекції нормативної бази. Для захисту прав громадян і бізнесу, щоб покласти край корупції та контрабанді, для відновлення економіки.

Джерело: "ГОРДОН"