Скоріш за все, РФ вирішила "передати привіт" Туреччині ударом по танкеру в Ізмаїлі

Турецький танкер в Ізмаїлі вразили, скоріш за все, спеціально – тому що турецькі судна забезпечують 40% перевезень українським морським коридором.

На першій карті:
1 – це румунське селище Плауру навпроти ізмаїльського порту;
2 – це, схоже, і є місце стоянки турецького танкера-газовоза (LPG Tanker ORINDA IMO 9240122), якого було вражено 17 листопада під час масованої атаки РФ на Ізмаїл. На супутниковій карті схожий танкер-газовоз.

На тій самій супутниковій карті Google у збільшеному масштабі (фото 2) можна зрозуміти, який рівень деталізації надають сучасні розвідувальні засоби.

Додамо, що на відміну від портів Великої Одеси, в яких після серії повітряних атак 2023 року вимкнені передавачі сигналів AIS морських суден, у дунайських портах такої практики не спостерігається.

Тобто в РФ не могли не знати при плануванні атаки на ізмаїльський порт, що там перебуває турецький танкер-газовоз, тобто судно з підвищеним рівнем небезпеки (корпуси газовозів зовсім не випадково фарбують червоним).

Якщо ця гіпотеза слушна, виникає запитання: навіщо? Що цим хотіли сказати у РФ своїм турецьким друзям і партнерам?

Для тих, хто веде статистику, як моніторингова група інституту Чорноморських стратегічних досліджень, відповідь більше ніж очевидна.

Багатьох читачів, ми впевнені, ця статистика вразить масштабом цифр, оскільки це, скажімо так, не рекламується зі зрозумілих причин: за 10 місяців 2025 року до українських морських портів Великої Одеси прибуло 2103 торгові судна (Одеса, Чорноморськ, Південний).

У середньому за місяць – це 210 суден (точніше, рейсів, бо окремі судна встигають робити по кілька рейсів на місяць, але таких небагато).

У жовтні 2025 року, незважаючи на мало не щоденні атаки ракет і БПЛА, був рекордний показник із початку року – 266 суден.

Ви спитаєте: "І що з того?" А те, що 40% з усіх суден належать турецьким компаніям. Це найбільша частка. Наступне місце – грецькі судновласники (до 20%). Решта розпорошені двома десятками інших країн потроху.

Отже, наша гіпотеза полягає в тому, що в Москві вирішили у притаманному їй стилі "передати привіт" Туреччині, що не треба ходити в українські порти, бо це підтримує бюджет України, а саме ту його частину, яка йде на фінансування війни з РФ.

А наш щомісячний аналіз ракетних та інших ударів по українських портах свідчить про те, що з'явився ще один тренд – на фоні постійних атак по портах Великої Одеси посилюються атаки на дунайські порти України.

Яка мета? Щоб вони не могли підстрахувати порти Одеси в якихось випадках.

У цьому всьому вибити турецький торговельний флот із перевезень з/до України – це серйозна мета РФ.

Й обстріли будуть посилюватися.

Джерело: Andrii Klymenko / Facebook