Програма дій #Урядутехнократів: мрії без діяльності G

Перше враження від тексту програми діяльності уряду, що викладена для ознайомлення на Урядовому порталі, – це щось схоже на літературний твір-мрію школяра: багато прекрасних слів про високе та гарне, про те, як же добре буде жити – комусь та колись. І геть ніякого пояснення стосовно того, якими діями ці мрії будуть досягатися. 

Тому, на мою думку, це не програма діяльності, це у кращому випадку декларація про наміри так званого #Урядутехнократів. Бо в ній немає головного, що має бути в документі, який претендує на назву "Програма дій", – власне, дій, тобто що, в який термін та за які кошти буде робитися. А з огляду на те, що наступного року Україні буде потрібно віддати третину держбюджету на погашення боргів, така програма діяльності уряду відразу відносить документ до розділу ненауково-фантастичної прози. Де незрозумілим чудовим чином економіка України (ВВП) зросте за п'ять років на 40%. Де нізвідки створюється 1 млн нових робочих місць. Де без напруги матеріалізуються наївні мрії "технократів" про залучення $50 млрд прямих іноземних інвестицій. Де без будь-якого гіперлупу забезпечується приведення 24 тис. км доріг у хороший стан і т.д і т.п.

Такі мрії-гасла є в кожному розділі програми. Але я, як член комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, більш детально зупинюся на розділі 6 програми – "Міністерство фінансів". Вважаю, що гігантські зміни, про які йдеться в урядовому документі, мають знайти хоча б якесь більш-менш зрозуміле фінансове підґрунтя. Отож:

Ціль 6.1. Платники податків мають нижче податкове навантаження та значно менше часу витрачають на адміністрування податків за рахунок ефективного функціонування Державної податкової служби, де планують оновити не менше 50% керівників у центральному апараті та територіальних органах. Також декларується підвищення прозорості та ефективності податкових перевірок; стратегії стимулювання добровільної сплати податків та деофшоризації економіки. 

Але цифра про оновлення не менш ніж 50% топ-податківців має й зворотний бік: тобто до 50% корумпованої верхівки ДФС залишиться? І ці залишені до 50% корупціонерів чомусь стануть чесно перевіряти та стимулювати платників податків? Тим більше що про нові зарплати чесних податківців у програмі ані слова. 

Є ще одне питання: а де тут, власне, зниження податкового навантаження? Ба навіть про податок на виведений капітал забули. Або де зменшення часу на сплату податків, коли законопроєкти від ЗЕ-команди №1209 та №1210 запроваджують значно більший за кількістю та обсягами процедури контроль та адміністрування податків? 

У цих проєктах – до 200 сторінок так званих нових правил для Податкового кодексу! І реалізація цих правил точно не призведе до створення 1 млн нових робочих місць. Навпаки, буде підштовхувати сумлінних підприємців до перереєстрації бізнесу в інших країнах. Тому урядовий текст про зниження податкового навантаження – це повна імітація!

Ціль 6.2. Витрати платників податків на обслуговування боргів зменшуються. Загалом, добрі декларації, особливо про підняття кредитних рейтингів України до літери "А" у 2024 році. Але ті шалені відсотки у 17% річних, на яких зараз вибудувана ціла піраміда ОВДП, що привадила іноземних спекулянтів, стоять лише на тому, що ці спекулянти не втечуть зі своїми відсотками, надивившись на економічні "дива" уряду. 

Ціль 6.3. Доброчесні експортери,  імпортери та громадяни України мають прозорі, прості та передбачувані правила митного контролю та митного оформлення, при цьому їхні економічні інтереси та інтереси щодо рівності конкурентних умов захищені. 

Моє ставлення таке: як тільки держава починає когось захищати таким чином – чекай лихо! Тому що далі оновлена на 50% митна служба почне щороку скорочувати митні процедури на 5%. А чому не на 7%, не на 10%, не на 73%? Це така нова форма знущання над суб’єктами ЗЕД?

Далі за текстом – митниця має розвинути інформаційну складову, зокрема розгорне національну електронну транзитну систему та запустить програму авторизованих економічних операторів. Але зауважу, що зазначені ініціативи – це не більше й не менше, ніж міжнародні зобов’язання України згідно з кпонвенціями про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами та угодою з ЄС. А коли ж побачимо справжні реформи?

Ціль 6.4. Українців будуть захищати від фінансового шахрайства. Як? Шляхом створення Бюро фінансових розслідувань та імплементації четвертої й п'ятої антивідмивних директив ЄС (так звані AMLD 4 та 5), що передбачають створення реєстру бенефіціарів компаній та  посилення політики контролю кредитних і фінансових організацій. Але, по-перше, реєстр бенефіціарів в Україні вже є. А по-друге, про питання усунення СБУ та Нацполіції від контролю економіки мова у програмі діяльності не йде. 

Ціль 6.5. "Українці живуть у державі, яка передбачувано розпоряджається публічними фінансами". Знову добрі гасла про вчасне ухвалення середньострокової (три роки) бюджетної декларації та бюджетів на її основі, про діджиталізацію Держказначейства та інше.  Але нагадаю – це знову ніяк не пов’язано з метою зростання економіки за п'ять років на 40%. Що заважало Мінфіну подати проєкт держбюджету із задекларованими темпами щорічного зростання на 5% у 2020 році та по 7% у 2021–2022 роках? Але чомусь у проєкті держбюджету є лише "постгройсманівські" 3,3%, 3,8% та 4,1% відповідно.

Ціль 6.6. Бізнес та громадяни мають доступ до значно дешевших фінансових ресурсів. Під "значно дешевшими" урядовці розуміють не конкретні параметри та цифри, а лише загальні тези, аморфні оціночні  категорії на кшталт "часткового гарантування кредитів", "суттєвого" зниження відсоткової ставки за кредитами, "стрімкого" збільшення фінансування інвестиційних проєктів та інше.

Маю сумний висновок після ознайомлення зі зразками творчості Мінфіну. "Фінансова" частина програми у такому вигляді – це лише формальний бюрократичний папірець. Будь-які з перелічених завдань ні в якому разі не мають потенціалу та можливості до створення задекларованого новою командою влади економічного дива. 

Усі ці так звані покращення є лише косметичними заходами. А наразі потрібні кардинальні зміни парадигми відносин держави та бізнесу. І саме за це голосували ті прихильники нової влади, що звикли оперувати не мріями та слайдами, а цифрами та здоровим економічним глуздом.