Білий дім тупо сцить в очі журналістам. Щось пробзділося в данському князівстві

Міністерство твоєї мамки.

Мені от шо цікаво. "Я вам не заздрю" Яника, "дорогенька" Порошенка, "де той хлопчик?" Зеленського викликали обурення серед журналістів. Бойкоти та флешмоби.

Білий дом тупо сцить в очі американським і не тільки журналістам, називає придурками та шуткує про твою мамку. Будь-яке незручне питання Трамп тупо забовтує якоюсь дикухою, або своїми фантазіями, або просто бреше. Уточнень, фактчеку й усякого такого від журналістів зазвичай не буває, бо журналісти не дуже бажають вилетіти з пулу. Цінність цієї говорильні з Овального залу – нульова. Що не питай – почуєш рандом, у принципі, Трамп міг надиктовувати свої думки духу Генрі Пікера. Інтерв'ю при цьому, у тому числі й телефонне, Трамп може дати кому завгодно за бажанням лівої п'яти.

І тут питання виникає, а шо там по хардтолках? По принциповості? Цеховій солідарності? По незалежності редакцій?

Ну, і по нейтральності висвітлення питання є. Нафіг вона треба, якщо вас усі стібуть фар-лефт?

Ну натурально. Прессекша мамкуєт, як школьник із доти, генпрокурорша демонстративно відмовляється відповідати на питання під час слухань під присягою, голова ІСЕ каже під відео з фанящіміся у костюмах Спанч Боба: "Ви бачите штурм фасіліті ІСЕ терористами Антіфа".

Щось пробзділося в данському князівстві.

Джерело: Антон Швець / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора