Лякає не якість цієї Верховної Ради, а ті, хто прийде їм на зміну. Поки що в нас не еволюція, а деградація

Замислився про те, що мене лякає не якість цієї ВР, а ті, хто прийде їм на зміну. Тому що, аналізуючи професійні якості нашого парламенту кількох скликань, я спостерігаю негативну еволюцію. У ВР VIII скликання були кнопкодави і Добкін, який ховався із пляшкою за колонами, був п'яний Бойко на трибуні ВР і була неадекватна Таня Чорновіл, був Гаврилюк, який голосував "за", хоча сам був "проти", але просто натиснув кнопку.

Але були й гідні люди, які працювали у ВР, у комітетах, в округах, у ПАРЄ і НАТО. Різне там було за чотири з половиною роки.

А цим... удалося за два місяці вляпатися в таку кількість скандалів, що навіть мене здивували. І голосують, не читаючи, і повій у сесійній залі замовляють, і гроші за голосування на комітеті беруть, і бійки влаштовують, і кнопкодавлять, і в переписці підтримують доплати налом... І це всього за два місяці! Страшно подумати, чого вони досягнуть за пів року.

У минулому парламенті були фріки, і в цей прийшли... няні, ведучі корпоративів, весільні фотографи та фермери з "Коломойського" району. А хотілося б, щоб, нарешті, еволюційні процеси у ВР перестали бути зі знаком мінус. Адже це не еволюція тоді, а деградація. Але для цього має сам виборець еволюціонувати. А він поки що не хоче. І найприкріше, що, соромлячись своїх помилок і свого вибору, виборець казатиме, що не пам'ятає, за кого він голосував, і не зробить аналізу своїх помилок, щоб їх надалі не повторювати.

У кожному скликанні ВР є гідні професійні політики й нові особи. Були вони в тому скликанні, є й у цьому. Але у процентному співвідношенні нових осіб стало більше, а компетентних – менше. Тому і хвилююся я за перспективи ВР і всієї України. І мені хочеться, щоб позитивного було якомога більше. Але поки що мої бажання не збігаються з реальним станом справ. І оптимізму в мене все менше. Обґрунтовано менше.

Джерело: Борислав Береза / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора