Одне знаю точно: більше я сам у Верховну Раду не піду

Мене другий день запитують журналісти, чи піду я на вибори за мажоритаркою, чи у списку? І якщо у списку, то з ким? Гей! Гей! Повільніше! Я ще не сказав, що йду на вибори, а ви питаєте з ким.

Чотири роки я працюю у Верховній Раді. І можу констатувати, що незалежному депутатові – одинаку вкрай важко тут працювати. Важко одержати слово, адже коли вся фракція або група тисне на кнопку, то навіть у теорії ймовірності шанс одержати голос в одинака критично малий. Важко добитися, щоб комітет почав розглядати твій законопроект, і захистити його на ньому. Особливо якщо фракції просто не хочуть віддати тобі право авторства закону. А якщо вдалося проштовхнути свій законопроект у зал, то поодинці пекельно важко одержати підтримку. Не тому, що законопроект є поганим, а тому, що фракції і групи погано підтримують що-небудь, якщо не бачать у цьому свого особистого або електорального інтересу.

Непросто одинаку підготуватися до сесії, адже все навантаження з вивчення законопроектів лягає на тебе і твоїх юристів. У фракціях і групах із цим набагато простіше, тому що всі питання поділено між членами тих самих фракцій і груп. Украй важко відстояти інтереси свого округу. Особливо якщо ти в опозиції. Але ще є безліч інших причин. Висновок один – у команді працювати набагато простіше.

А я чотири роки воюю сам-один. У чомусь успішно, у чомусь не дуже. Так, я – перший позафракційний депутат за всю історію ВР, який став членом української делегації ПАРЄ. Так, незважаючи на те, що я позафракційний, я став заступником голови комітету з протидії корупції. Так, моя рівновіддаленість від усіх політичних сил робила мене двічі головою ТСК. Але це і плюс, і мінус. Тому що голова ТСК – це не тільки висока довіра, але ще й висока відповідальність, а також величезний обсяг роботи.

Але все це підштовхує мене до того, що настав час для об'єднання зусиль. Із ким? Об'єднуватися треба не тільки з тими, у кого погляди і базові цінності збігаються з твоїми, але і з тими, хто зможе тобі допомогти досягти поставленої перед тобою мети. Із тими, хто може посилити твою політичну позицію. Із тими, хто готовий підтримувати твій вектор. Із тими, хто готовий допомогти тобі і кому готовий допомагати ти. Із тими, з ким ти можеш досягти синергії. Тому зараз я серйозно розмірковую, із ким я готовий об'єднати свої зусилля у політиці. Є пропозиції? Так. Не тільки від прохідних партій, але і від окремих персоналій. Тому я подумаю і ухвалю рішення.

Але одне я знаю точно: більше я сам у ВР не піду. Можу піти за мажоритаркою як незалежний кандидат, але я точно маю знати, із ким я буду об'єднувати свої зусилля в наступному скликанні, якщо все-таки ухвалю рішення йти у ВР. І тут треба все зважити і врахувати. Чим і займуся.

Джерело: Борислав Береза / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора