Реванш стає все ймовірнішим не тому, що хтось докладає надзусиль, а тому, що мої колеги ні хріна не зробили, щоб він став нереальним

Протягом чотирьох років війни ніхто не перейнявся створенням стратегії протидії пропаганді РФ на території України, зазначив позафракційний народний депутат Борислав Береза.

Спостерігаю обурення громадських активістів та істерику провладних політиків через купівлю "112-го" Медведчуком і взяття в управління Портновим NewsOne. Емоційно мені це теж не подобається. Але ж усе законно, тож обурення можна залишити при собі. А знаєте чому?

Канали в Україні працюють на підставі виданої ліцензії і водночас зобов'язані дотримуватися законодавства. Якщо канал порушує законодавство, то його мовлення припиняють. Якщо не порушує, то він працює на законних підставах. А якщо є порушення, але їх намагаються не помічати для того, щоб одержати контроль над каналом, то це чиста маніпуляція, яку не треба прикривати патріотичними закликами. Коли ж у законодавстві не прописано якихось порушень, то ухвалюють закони, які це виправляють.

Але протягом чотирьох років війни так і не з'явилося доктрини національної інформаційної безпеки і, на мій превеликий жаль, ніхто з тих, хто мав вирішувати це питання, не перейнявся створенням стратегії протидії пропаганді РФ на території України. А дарма. Хоча ще 2016 року я приходив кілька разів до Юрія Стеця, міністра інформаційної політики, і пропонував рішення, схоже на те, що є в Ізраїлі. Наприклад, в Ізраїлі є закони, які прямо забороняють публічне заперечення Голокосту, применшення, схвалення чи виправдання злочинів, скоєних нацистами. Схожі закони ухвалено в Австрії, Бельгії, Німеччині, Литві, Люксембурзі, Польщі, Словенії, Франції, Швейцарії, Канаді та в інших країнах. Таке саме можна і потрібно було робити щодо злочинів Росії, скоєних в Україні. Але мені тоді сказали "Не на часі". Мабуть, і зараз час не настав. Зате в них є час для праведного обурення.

Милі мої, реванш стає все ймовірнішим не тому, що хтось докладає надзусиль, а тому, що ви, мої колеги, ні хріна не зробили протягом чотирьох років для того, щоб він став нереальним. Так, це ваша заслуга. І моя провина, якщо я не зміг вас переконати. Ви пішли шляхом "помаранчевої команди" 2004 року і повторили всі їхні помилки. На жаль, і своїх наробили.

Наприклад, у парламенті ви почали з того, що в листопаді 2014-го взяли всі комітети ВР під контроль. Хоча комітети з боротьби з корупцією, свободи слова і бюджетний мала очолити опозиція, щоб контролювати коаліцію. Але ви вважали це зайвим. І демократичні стандарти тоді ви забули. Адже ви вирішили, що прийшли назавжди і зважати на опозицію необов'язково. І потім почали кнопкодавити. Ви почали робити те, із чим боролися самі минулого скликання. А мій законопроект від лютого 2015 року, який давав змогу карати за неперсональне голосування, ви поклали під сукно і навіть не хочете розглядати в комітетах. Ви знову не розумієте того, що робите. Коли ви будете в опозиції, то знову будете безсилі проти кнопкодавів. Адже мій законопроект вас лякає і ви його принципово ігноруєте. І так майже щодо будь-якого питання.

Тому менше криків і більше конструктиву. І рекомендую своїм колегам почати з того, щоб зібратися й ухвалити закон "Про опозицію". Адже ви вже зрозуміли, що в наступному скликанні, якщо потрапите туди, вам доведеться бути в опозиції. Хоча не факт. Може, ви швидко "перевзуєтеся", як це сталося тоді, коли борці з кнопкодавством в підсумку очолили лави тих, хто кнопкодавить. В Україні це нікого не здивує.

А що стосується телеканалів... В Україні всі канали належать олігархам, ФПГ або наближеним до них людям. Перерахуймо: "Україна" – Ахметов, "1+1" – Коломойський, "Інтер" – Фірташ/Льовочкін, ICTV, СТБ, Новий – Пінчук, "5 канал" і "Прямий" – Порошенко, ZIK – Димінський, "24 канал" – Садовий, "Еспресо" – Аваков. А про "112-й" і NewsOne ви пам'ятаєте.

Мене запрошують і показують на всіх цих каналах за винятком "24-го". І час від часу не показують на них же. Це відбувається після того, як я роблю догану власникові або його оточенню. А з огляду на те, що я це роблю регулярно, то й на каналах на деякий час потрапляю до black-list. Тому не здивуюся, якщо зникну з тих чи інших ефірів знову.

Але політик має ходити на канали, щоб доносити свою думку і розповідати громадянам про реальний стан справ або ж для того, щоб порушувати питання, про які пересічний телеглядач не замислюється. Нам можуть не подобатися позиція і погляди опонента. Але якщо ми знаємо, що маємо рацію, то це лише ще більша мотивація своїми аргументами розгромити його позицію і перетягнути його симпатиків на свій бік або змусити їх замислитися над вашими словами. Тому менше емоцій і більше конструктиву. І більше гідних досягнень. Адже гучні слова лише стрясають повітря, а гучні справи стрясають історію.

Джерело: Борислав Береза / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора