"Слуги" хочуть до початку вересня прийняти закон, який розстріляє свободу слова в Україні і перетворить нас на аналог Росії

Нещодавно "слуги" намагалися протягнути закон, що давав право розстрілювати солдатів без наслідків для виконавця. Це вдалося збити. Але зараз вони хочуть прийняти закон, який розстріляє свободу слова в Україні і перетворить нас на аналог Росії у питанні контролю над ЗМІ. І цей закон стоїть на завтра на порядку денному. Якщо його приймуть, це дасть можливість владі закрити рот будь-якому ЗМІ або блогеру.

Почнемо із відвертої брехні спікера Стефанчука.

Він у своєму повідомленні написав: "Станом на даний момент документ отримав підтримку інституцій Європейського союзу". Це брехня і маніпуляція.

По-перше, ЄС підтримує ідею нового закону про ЗМІ, а не сам закон. По-друге, нещодавно голова представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас сказав: "Ми зараз проводимо оцінку цього закону разом із Радою Європи і сподіваюся, що ми матимемо готовність дати цю рекомендацію до кінця вересня".

Це говорить про те, що закон про ЗМІ потрібен, але європейці не дали свої висновки, бо не знають, що туди напхали наші законотворці. І готові дати свої рекомендації до кінця вересня. У "Слузі народу" розуміють, що цей закон буде розкритикований, і тому хочуть його швидко прийняти ще до початку вересня. Ці дрібні аферисти, які привели в парламент знищеного вчора колаборанта Льоху Ковальова, знову маніпулюють і брешуть задля того, щоб отримати бажане – контроль за інформаційним простором, як у Росії. А контролювати вони хочуть друковані та онлайн-ЗМІ через підконтрольну ОП Нацраду.

При цьому до самого законопроєкту багато питань. Наприклад, ст. 66 не буде підтримана європейською спільнотою, бо повністю суперечить Європейській конвенції про транскордонне телебачення та обмежує поширення на території України каналів із європейськими ліцензіями. У тому числі DW, France 24, ВВС та інших.

Хочу звернути увагу, що західні експерти наголошували, що держави Європейського союзу взагалі не регулюють контент онлайн-медіа і в жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ. Таке є в Росії. І хочуть запровадити в Україні. Консультанти Ради Європи казали про це і наполегливо рекомендували Україні відкласти впровадження регулювання інтернет-ЗМІ й почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення у цій сфері. Досі ще немає рішень Євросоюзу і практики застосування тих директив ЄС, які нібито намагаються виконати автори законопроєкту. Наші законотворці хочуть лізти поперед батька в пекло і вважають себе компетентними у цьому.

Навіть комітету ВР із питань інтеграції України з Європейським союзом відомо, що директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги "не врегульовує питання діяльності друкованих та онлайн-медіа", а також, що "держави-учасниці повинні забезпечити чітке визначення у законодавстві компетенції та повноважень національних регуляторних установ чи органів, а також способи їхньої підзвітності. У той же час у ст. 90 законопроєкту наведено перелік повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, який не є вичерпним". Розумієте? Перелік повноважень не є вичерпним, і це запустить різні тлумачення, які дають Нацраді можливість маніпулювати. А якщо пригадати, що Нацрада у нас не незалежна, то зрозуміло, як це буде виглядати.

І хочу ще нагадати, що 28 липня 2022 року в Парижі Комітет захисту журналістів публічно заявив: українські законодавці мають переглянути законопроєкт про ЗМІ, який загрожує обмежити свободу преси в країні та віддалить її від стандартів Європейського союзу.

Так чому бреше та маніпулює спікер ВР? Тому що йому поставили завдання прийняти цю ганьбу. І він розуміє, якщо буде чекати на рекомендації європейців, то отримає розгромні висновки. Тому і поспішає.

Цей законопроєкт у такому вигляді приймати неможна. Це крок до Росії, і кожний, хто віддасть за нього свій голос, – це зрадник, як Ковальов! Ми воюємо зараз проти того, щоб Україну перетворили на Росію, але саме такі законопроєкти це і роблять! За це голосувати не можна! І жити в країні з таким законом я не хочу!

Джерело: Borislav Bereza / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора