Факельні марші – блюзнірство, те саме, якби Бандеру вшановували з червоними прапорами і портретами Сталіна і Леніна
День народження Степана Бандери не можна святкувати факельними маршами, уважає політолог, екс-нардеп Тарас Чорновіл.
Учора, коли повертався з ефіру на радіо, зміг бути свідком розрекламованого (особливо на рашистських і польських каналах) факельного маршу націоналістичних партій, присвяченого дню народження Степана Бандери. Тож дозвольте зробити кілька зауважень не так щодо суті, як стосовно форми. До постаті Бандери ставлюся з належною повагою, особисто був знайомий із рядом його родичів (рідна сестра Оксана, невістка, онук). Не люблю містифікацій навколо його фігури, адже майже нічого з того, що йому приписують як апологети, так і затяті шельмовальщики, він насправді не здійснював. Але був справжнім патріотом, страждальцем, жертвою трьох антиукраїнських режимів, а посмертно ще й став символом, тому заслуговує на належну повагу і вшанування. Але чому саме на таке? А давайте задамо собі кілька майже риторичних запитань, бо вони трошки розкривають суть декого з "пошановувачів":
Перше: чи були ОУН і УПА структурами, хоч якось пов'язаними з німецьким нацистським режимом?
Для кожної адекватної людини зрозуміло, що ні. Кілька незначних епізодів на початку війни дуже скоро були демасковані, і для самих німців стало аж надто зрозуміло, що їх використали. Тому вони ще з початку липня 1941 року спрямовували найжорсткіші репресії проти членів ОУН – тисячі розстріляних патріотів тільки в помсту за акт 30 червня. Сам Бандера майже всю війну відсидів у нацистському концтаборі. Так, у терпимих умовах, але його рідних братів у німецьких концтаборах закатували на смерть.
Друге: чи були в ОУН традиції факельних походів?
Ні, не було. ОУН часто використовувала церковні та похоронні процесії і пам'ятні акції для проведення своїх політичних маніфестацій. Також перебрали деякі механізми у радянської пропаганди (політінформації, політосвіта, застосування агітаційних листівок, зображень тощо), але ніколи нічого подібного на факельні ходи не було. Використання факелів ніколи не застосовувалося для пропагандистських чи урочистих подій в УПА. Також і в діаспорі члени революційної ОУН Степана Бандери ніколи не проводили факельних походів. І від початку існування організації це була цілком свідома позиція. Чому? Відповідь на наступне питання дещо прояснить.
Третє: хто використовував факельні походи?
У своїх політичних і пропагандивних заходах найбільше цю методику психологічного впливу на публіку застосовували члени націонал-соціалістичної партії Німеччини Адольфа Гітлера. Факели і масові походи з ними стали для нацистів одним із головних знарядь при проведенні масових акцій. Окремі спроби застосувати факели як антураж для політичних дійств був і в більшовицькій Росії на стику ленінської і сталінської диктатури, але на відміну від Гітлера, радянські вожді не надавали такого значення подібним деталям. Зате нацизм чітко прив'язаний до факельних походів. У сприйняття цієї диктаторської течії вони вплелися нарівні з визначенням коричневого кольору.
Четверте: То що ж відбувається 1 січня вже багато років у Києві та багатьох інших містах України?
Це точно не може бути названо належним пошануванням Степана Бандери. Це відверте блюзнірство, все одно, якби його вшановували під спів Інтернаціоналу і з червоними прапорами і портретами Сталіна і Леніна (або Пілсудського і Пєрацького, якщо вже хочете диверсифікації абсурду). Ну як можна відзначати день народження провідника ОУН абсолютно типовою акцією німецьких нацистів, які його самого кинули в концтабір, закатували його рідних братів і тисячі найближчих соратників?!
Це не означає, що використання факельних походів після того, як їх застосовував Гітлер, уже дискредитоване навіки. Ні. Адже є якась межа здорового глузду. Будь-що без яскравого політичного забарвлення (історичні, скорботні, художні походи) цілком прийнятно. Але поєднання факельних походів із радикальними політичними гаслами і жорсткою мовою ультиматумів і нетерпимості – це вже 100% калька з нацизму і буде такою ще не одне десятиліття.
П'яте: Навіщо вони це роблять?
Думаю, що все почалося з недомислія і любові до дешевих ефектів (саме такі мотиви на початках були визначальними і для Гітлера, уже потім факел став символом вогню, яким Рейх планував підпалити весь світ). Але не тільки це зараз визначальне. Дехто з організаторів та зачинателів цих акцій не раз були запідозрені у фінансовій та ідеологічній нечистоплотності. Тому припущення, що це все робиться за грубі гроші, щоб зробити належну картинку для рашистських (і попутно для європейських телеканалів), лише на перший погляд видається аж таким неймовірним.
І ще одне. Серед учасників цих акцій далеко не всі є прихильниками ідеології націоналізму. Серед них і апологети якраз нацистських ідей, які, наголошую, з українським націоналізмом нічого спільного не мають і є до нього цілковитим антагонізмом. Реальні нацисти зустрічаються і в "Свободі", ще більше їх у тій структурі, яка після відходу Яроша продовжує мутувати, і досі чомусь називається "Правим сектором". А "Національний корпус" навіть не пробує приховувати, що вони є апологетами нацизму саме в його гітлерівському виконанні. Тому якось негарно виходить із "вшануванням" справжнього українського націоналіста і патріота Степана Бандери.
Джерело: Taras Chornovil / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора