У нас немає закону, який зобов'язував би телеканали показувати звернення президента. Ми ж не в Північній Кореї
В Україні немає закону, який зобов'язує телеканали транслювати новорічне звернення президента, приватні телеканали можуть показувати опівночі 31 грудня "хоч кота в капелюсі Санти", до того ж в українських телеглядачів був вибір: дивитися привітання актора Володимира Зеленського на "1+1" або звернення президента Петра Порошенка на інших телеканалах, написав у блозі журналіст Денис Казанський.
Бачу, багато хто обурився, що на каналі "1+1" замість новорічного звернення Порошенка показали звернення Зеленського (президента показали пізніше). Не знаю, як вам про це сказати... Можливо, для когось це стане шоком, але справа в тому, що у нас немає закону, який би зобов'язував телеканали показувати звернення президента. Приватний телеканал не зобов'язаний цього робити. Якщо редакції (або власнику) такого каналу хочеться, вони можуть показати хоч свого кота в капелюсі Санти – у нас, на щастя, демократія. Є гроші на свій телеканал – показуй хоч Зеленського, хоч Киву.
Окремі люди у стрічці [Facebook] пережили цей інцидент як особисту трагедію. Сварилися, писали прокльони на адресу "плюсів". Але у тих, кому не подобається Зеленський, є чудова можливість переключити канал і дивитися те, що їм більше до вподоби, ось і все. Новорічне звернення президента транслювали інші національні телеканали, отже, вибір був. Ми ж не в Північній Кореї.
На пострадянському просторі чомусь вважається, що новорічне привітання керівника – мало не священний ритуал. Але за межами колишнього СРСР до цього зовсім інше ставлення. Трамп, наприклад, узагалі виклав ролик із новорічними привітаннями у Twitter. Відео тривалістю лише 1.53 записано вдень, мінімум пафосу, випадковий фон, ніякої новорічної атрибутики.
Звернення Зеленського, до речі, вийшло слабеньким. Дивно, що не написали йому більш проникливого виступу з такої нагоди. Як і раніше, кидається в очі, що вигаданий політик Голобородько із серіалу виглядає цікавіше, ніж реальний політик Зеленський, хоча тексти обох пишуть одні і ті ж люди.
Джерело: Денис Казанський / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора