Це несерйозно, коли НБУ у сприйнятті людей залежить від наявності або відсутності в ньому якоїсь постаті, нібито мають значення тільки фігури
В українському суспільстві практично немає дискусії про політику Нацбанку України, вважає журналіст Дмитро Литвин.
Суперечки про Національний банк – це завжди дуже дивно і не дуже адекватно. Коли змінилася влада і новий уряд вирішив боротися за зниження ставок за кредитами, з'ясувалося, що Національний банк треба дуже довго і наполегливо вмовляти, щоб він повернувся в реальність, ставши менш консервативним, і знижував облікову ставку. Скільки на це витратили часу, страшно сказати. На цьому тлі ще й гривня минулої осені несподівано для всіх зміцнилася так, що обвалила доходи бюджету, що співпало на додачу ще й із меншим запитом на енергію через теплу зиму, тож загальний мінус для держави був значним. Національний банк на це казав, що нібито за курс не відповідає, хоча в Конституції у нас прямо так і написано, що забезпечення стабільності гривні – це основна функція Національного банку.
Тепер вже за Шмигаля в нас облікова ставка така, яку ще минулого року варто було б зробити за Гончарука, а гривня тримається на рівні 26 грн/$, навіть не ворушачись особливо, за умов коронакризи, а це найсерйозніша криза років за 25 – ну, за найскромнішою оцінкою. Хоча ще за Гончарука рахували бюджет по 27,5 грн/$ цього року, а потім після початку коронакризи перерахували вже по 29,5 грн/$.
У принципі, якщо не дуже замислюватися про ці деталі, як робить більшість, то можна взагалі не бачити в цьому сюжеті якоїсь проблеми. Якщо бути емоційно заангажованим у цій темі або налаштованим істерично до всього, що походить від нинішньої влади, то можна заламувати руки на тему: о боже, Смолій іде! Так само коронавірус міг забрати Смолія – і що тоді?
Це ж несерйозно, коли Національний банк у сприйнятті людей може залежати від наявності або відсутності в ньому якоїсь постаті, нібито мають значення тільки фігури. А чи треба залишати такою самою політику Національного банку? Кому від неї стало краще? І чи правильно настільки все підсушувати в економіці, як зробили ці люди в Національному банку? Про ці питаннях практично немає дискусії, а будь-яка спроба її розпочати впирається в гасла про те, що в нас буде Венесуела, або про Коломойського. Пфф!
До речі, про Коломойського. Депутатка Василевська-Смаглюк повідомляє, що якщо вже залишається Рожкова в Національному банку, то це означає, що Гонтарева продовжить керувати Національним банком із Лондона телефоном. Тобто в перекладі на людську мову, головний банкір нашої з вами сучасності все ж не задоволений тим, що відбувається.
Джерело: Дмитро Литвин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора