Кілька років тому ці кадри були б з ефектом "вау"

Кілька років тому ці кадри були б з ефектом "вау". І були б годні для якихось постерних роздруківок.

Але сьогодні це – про виживання. Про виживання на полі бою. Про успішність виконання задач. Про те, як повернутися додому живим. Про те, що найпростіший спосіб вижити в бою, – це вбити те, що тобі несе загрозу.

І це реально й не так страшно і складно, як розповідають пропагандисти Росії. Тому й розповідають, бо кожен якісно навчений піхотинець на лінії бойового зіткнення – це боляче для них. Бо ми маємо перевагу в підготовці й готуємо на порядок краще них.

Це про те, що працюємо із чим є і в будь-яких умовах. Це про те, що люди, які через місяць підуть на бойові, працюють у будь-яких умовах. Навчаються й набувають навички.

І, звісно, це про те, що ми вдячні кожному рекруту й курсанту, які виходять навчатися в будь-яку погоду. Вдячні тим, хто не косить і не продумує собі "відмазок". Бо заради цих людей ми і працюємо. У будь-яку погоду.

А ще це про побутові умови для "навчаємих". Які повинні бути максимально комфортні та якісні, навіть якщо це у бліндажах.

Щоб люди не хворіли, а відновлювалися після важкого дня для нового важкого дня.

Бо люди, які зайшли на навчання, ще кілька днів або тижнів жили вдома. І для них кожен день – стрес. Із часом вони звикнуть і втягнуться. Але перший час – найважливіший. Бо це – відношення держави до рекрута. До свого захисника.

Якісна підготовка починається з якісних побутових умов. По-іншому не буде.

І, наприклад, для мене незрозуміло, чому "пани начальники", які не забезпечили комфортне проживання й харчування солдату, живуть у себе вдома в комфортних умовах, а не разом із рекрутами – у скотських? Спочатку зроби, як для себе, потім відпочивай.

І, до речі, зараз командувач Cухопутних військ дуже багато уваги приділяє, крім якості підготовки, і якості побутових умов.

Минулого місяця кілька начальників і логістів із деяких навчальних центрів були дуже "жорстко відідрані" за погані умови в рекрутів.

Звісно, миттєво не змінити роками напрацьовані звички відноситися до рекрута по-скотськи, але певні зміни вже є. І це добре.

151-й НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

Джерело: Роман Донік / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора