Сподіваюся, Трамп не оголосить нас "укрохуситами" й не вдарить своєю зброєю. Але виключати не буду
Ми всі вже настільки втомлені, що навіть скептики десь там у глибині глибин надіються на якесь диво в перемовинах Трампа. Навіть розуміючи, що його не може бути. Це як розум каже одне, а емоції – інше.
Ну, просто дуже не хотілося вірити в реальність. Як у лютому 22-го, коли все казало, що буде війна, а емоції казали – такого не може бути у ХХІ сторіччі. Ну, просто не може бути в центрі Європи війни з бомбардуванням міст, ударами ракетами, розстрілом цивільного населення й тортурами. Може.
Так і з Трампом, коли дії й розум кажуть одне, а емоції й утома дуже хочуть дива. Не може одна людина перекреслити напрямок політики країни за 100 років. Ну, не може він стати союзником РФ. Ну, не може кинути й зрадити всіх союзників.
Може. Може й робить.
І не важливі причини, мотиви й діагнози.
Наш найбільший союзник нас зрадив. Усе. Крапка. Ні, поки що він не дає зброї росіянам і не допомагає нас убивати. Але очевидно, що в процесі "замирення", як він бачить, інтереси Росії для нього важливіші.
Можна не хотіти в це вірити, можна злитися, але факт є факт.
Наш учорашній союзник бачить інший варіант закінчення війни, ніж ми. Йому насрати на те, що на нас напали.
Йому не важливо, що він цим підтримує майбутні війни й агресії. Він великий і сильний. "Зі мною такого не буде", – вважає Трамп. "Побачимо", – каже історія імперій.
Він створює новий світопорядок. І РФ йому цікавіша, ніж ми. Бо ми малі, бідні й слабкі. РФ теж не торт, але там ядерка. І Китай під боком.
Я сподіваюся, що не дійде до того, що Трамп оголосить нас терористами й "укрохуситами" й ударить американською зброєю по нас. Хоча я й не виключаю такого.
Америка – то не Трамп. Звісно. Але зараз Трамп приймає рішення, від яких залежить життя кожного з нас і наших дітей. І збурених голосів "америки" я не дуже чую. Там яєць не стало. У прямому й переносному.
Можливо, щось потім і зміниться. Бо життя бентежне, а Росія завжди зраджує. Але зараз є факт.
За нас, без нас вирішують нашу долю не на нашу користь.
Того, як ми хотіли й мріяли, що нас завалять зброєю і створять нам вигідні умови для перемовин, – не буде.
У нас поки що обіцяють забрати останнє й не давати того, за що вже проголосовано Конгресом США.
Ну, життя несправедливе. Але ми це знаємо, як ніхто інший.
Це дуже неприємно, боляче й зовсім несподівано у площині наших надій і останніх 10 років війни. Але це факт.
Ми потрібні тільки самим собі. Ми, найдосвідченіша армія Європи і світу, яка протистоїть у повноцінній війні ворогу, що має тотальну перевагу.
І ми робимо те, що не під силу іншим. І це вже є. І цього в нас не відняти.
Нічого критичного й фатального не трапилося. Просто американська влада нас зрадила. Таке вже бувало.
Тому збираємося до купи й шукаємо інші варіанти. Росія 2022-го і 2025-го – це вже інше.
Але є й гарні новини.
Ряд країн ЄС і Канада (і ще кілька країн) усерйоз розмірковують про відмову від літаків F-35. Американцям треба готуватися до того, що їхній президент втратить усіх покупців новітньої американської зброї в Європі.
А воєнно-промисловий комплекс Америки – це дуже великі кошти. Але навряд чи вони зможуть повернути довіру до Штатів.
Кидал ніде не люблять. Задньої в Європі "круті чуваки" вмикати не будуть, тому будуть шукати збут серед не дуже демократичних країн. І Росія тут Трампу зрозуміла й комфортна. Але грошей там не буде.
Тому американці будуть своїми податками фінансувати закупівлю американської зброї в борг Росією. Ну, а в кінці росіяни кинуть Америку і в'…буть її разом із Китаєм. Бо Америка – то далеко й там усякі заморочки. А Китай – ось він, близенько, зрозумілий і вже вмонтований в економіку.
Де ми в цій схемі? Там, де й уся Європа. Коли Путін на…бе Трампа й разом із Китаєм почне діяти проти США, ми будемо нейтрально спостерігати. Ну, якщо будуть гарні пропозиції, то, може, допоможемо. Але це не точно.
Але то про дуже довгий період.
Нам зараз треба пережити чергову турбулентність (у першу чергу – емоційну) і вигребти. І не наробити помилок усередині країни. Бо шансів, оплачених такою високою ціною, – один раз на кілька століть випадає.
Джерело: Роман Донік / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора