Ми не можемо робити ставку лише на наш дух і міжнародну допомогу. Хід війни змінять, коли в бік ворога полетять тисячі дронів на день

Фото: Єгор Фірсов / Facebook

Для перемоги нам потрібні технологічні просування! Запаси ракет у ворога не закінчуються, точних цифр не скажу, але бачу, що системно по нас летять ФАБ, КАБ, ракети прилітають навіть на окопні позиції.

Один з аспектів, який зможе змінити хід війни, – це дрони. Якщо в бік ворога будуть летіти тисячі дронів на день, знищуючи важку техніку, штаби, склади БК, логістичні вузли.

Головне – нам не треба просити цю допомогу в партнерів. Дрони вже виробляються в Україні десятками компаній. Але треба, щоб українські виробники, у яких працюють наші талановиті інженери, виробляли їх у тисячу разів більше.

І в цьому на допомогу має прийти держава. Терміново і комплексно. Для збільшення потужностей виробництва потрібні кошти.

Треба надати цим виробникам державні гранти, безвідсоткові кредити державних банків, звільнити від оподаткування галузь виробництва дронів для ВПК, спростити всі бюрократичні процедури отримання дозволів. Навіть змінити Кодекс про працю: якщо 14-річний талановитий юнак може допомагати і паяти дрони на одному з підприємств, під час війни таке право треба надати.

Кожна війна – це винаходи, битва не тільки на полі бою, але й битва виробництв, застосування нових технологій.

Ми не можемо робити ставку виключно на наш дух і міжнародну допомогу.

Треба організовувати роботу тієї галузі, яка зможе зробити прорив.

Дрон за 20 тис. грн уже давно більш ефективний, ніж робота мінометів.

Характер війни змінюється. Вона стає позиційною. Фронт рухається тяжко. Тому що лінія фронту вся в окопах і укріпленнях. Навіть 120-мм мінометом уже важко розібрати укриття. А дроном можна залетіти прямо у вхід бліндажа.

Я не хочу сказати, що консервативна зброя неважлива. Вона потрібна і її треба застосовувати. Лише скажу, що шлях до перемоги йде не з Європи, а з нас самих – чи зробили ми все можливе, щоб отримати сотні тисяч дронів, які змінять хід війни.

Джерело: Єгор Фірсов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора