САУ окупантів була в нас під носом, ми витратили три дрони – і не уразили її. Але через декілька днів вона все ж розлетілася на молекули
Не знаю, чи цікаві історії нашої роботи. У мене їх мільйон.
Одного дня черговий скинув мені ціль – то була САУ, що кошмарила наших під Авдіївкою. Дуже неприємна штука. Стоїть далеко, стріляє потужно. "Треба оперативно її відпрацювати", – сказав мені черговий.
Проблема була в тому, що помітили її трохи запізно. І орки вже збиралися їхати. А від нас до них було багато кілометрів. Тим не менш, ми швидко підготували борт. Нам дали добро на виліт. І ми полетіли. Але в той саме час, відстрілявшись, виїхала й САУ кудись ховатися...
Нам пощастило: одна із бригад поряд сіла оркам на хвіст розвідувальним крилом. І поки орки рухалися – побратими передавали нам координати, куди рухається ворог і куди нам летіти. На САУ відбулося справжнє полювання.
Хлопці летіли на крилі. Ми летіли на ударному дроні і змінювали маршрут згідно з коригуванням розвідників. САУ проїхала декілька кілометрів і почала паркуватися на дуже вигідних позиціях. З одного боку їх закривали високі тополі, з інших боків – гілки дерев і кущів. У цей саме час підлетіли й ми та почали заходити на удар.
І ось наш пілот Макс вдало вибрав кут удару й уразив броню! Ударив прям у зад САУ! Ми швидко перевели погляд на інший монітор, який із крила давав нам трансляцію. Нічого…
"Не розрив, – доповів оператор. – Навіть димка немає". Ми розчаровано переглянулися один з одним й побігли збирати ще один борт, готувати його до вильоту.
Хлопці на крилі доповіли нам, що в них сідає батарея і вони мають повертати свою пташку, але ми встигли знову долетіти до того місця. І поки ми підлітали й заходили на удар, побачили, що навкруги вибігають орки й починають гатити по дрону зі стрілецької зброї.
Через якусь мить дрон упав… Його підбили із дробовика… Зараз, до речі, дуже розповсюджена практика, що орки збивають дрони рушницями. Нашому розчаруванню не було меж…
Ми побігли готувати третій борт. Розвідка нам уже була не потрібна. Куди летіти, ми знали. Але один із підрозділів поряд включив свій РЕБ, який глушив і нас. І значний час ми не могли через це злетіти. Згодом ми таки пролетіли весь шлях до цілі… А там уже нікого немає… Орки перевезли САУ з того місця… Нашому розчаруванню не було меж… Ціль була в нас під носом, ми витратили три борти – і не уразили її.
Мораль цієї історії така, що якщо вам не пощастило один раз, не здавайтеся і просто продовжуйте свою справу.
Ця сама САУ була спалена нами через декілька днів. Вона здетонувала й розлетілася на молекули! Радості в усіх не було меж.
Ось вам невеличкий епізод нашого службового життя.
Джерело: Єгор Фірсов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора