Як вирішувати проблему браку генерації, яку розбили росіяни? Нас має врятувати децентралізована генерація, але вона як бабак з анекдоту: "Ти його бачиш? Ні? А він є"

Російські удари по нашій генерації мають на меті знищення української вугільної електрогенерації, яку ми мали б вивести з експлуатації до 2035 року. Сьогодні це фактично відбувається через цинічні удари ракетами з Росії.

Як проходити пікові навантаження серпня й зиму, поки ніхто не знає. Скоріш за все, на нас чекає дефіцит потужності з усім, що із цього витікає (нам з вами треба перевіряти павербанки, а меріям – генератори для критичної інфраструктури).

А що на системному рівні – як вирішувати проблему браку генерації, яку розбили росіяни? На рівні заяв і декларацій нас має врятувати децентралізована генерація, але вона як бабак з анекдоту: "Ти його бачиш? Ні? А він є".

Проте будувати децентралізовану генерацію й когенерацію варто й потрібно, кілька сотень маленьких станцій замість кількох великих – це насамперед забезпечення стійкості й підвищення рівня енергетичної безпеки.

Основне запитання: чому ми досі не почали це будувати?

Частково відповіді є в аналітичному документі Ukraine Facility Platform.

Перше – боргова криза на ринку електроенергії. Ніхто не інвестуватиме в будівництво нових станцій, якщо гроші за електрику приходять за 14 місяців.

Друге – цінові обмеження на ринку. Ніхто не буде генерувати електрику собі у збиток, а маленькі станції економічно вигідні, коли продають електрику саме в пікові години.

Третє – чинна система пільг, яка захищає низькими тарифами всіх, а не тільки тих, хто цього потребує. Ідеться і про електрику, і про газ, який використовують для генерації тепла й електрики на ТЕЦ і деяких ТЕС. Чи, скоріше, використовували, поки вони в нас були.

Саме тому в рамках Ukraine Facility Platform ми почали роботу саме з енергетики, з пошуку рецептів залучення інвестицій в децентралізовану генерацію в Україні. У документі, який ми сьогодні оприлюднили, є рецепти того, як створити умови для побудови десятків і сотень невеликих станцій, як це і пропонує робити національний оператор мережі.

Цей документ – результат кількох місяців обговорень з українським і міжнародним бізнесом, а також результат регулярних дискусій з місцевим самоврядуванням. Бо, окрім рецептів для політиків, ми також готуємо прораховані проєкти – де і яку генерацію будувати, скільки вона коштуватиме, яким громадам потрібна й коли повернуться інвестиції.

Джерело: Lana Zerkal / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора