Навесні ринок очікує хвилі підвищення кредитного рейтингу України, якщо, звісно, ніхто не напартачить із МВФ

Україна повернулася на ринок єврооблігацій і здійснила перший випуск у 2020 році. Водночас можна сказати, що Україна тріумфально повернулася – із салютом, фанфарами та феєрверками. Україна залучила €1,25 млрд на 10 років за рекордно низькою прибутковістю – 4,375%. Причому попит на випуск більше ніж у тричі перевищував пропозицію.

Що визначило таке успішне розміщення за такою низькою ставкою? Головними чинниками, які зараз визначають довіру інвесторів, залишаються співпраця з МВФ і поліпшення макроекономічних показників України. Зокрема, зниження боргового навантаження, яке протягом останніх трьох років скоротилося з 80% до 52% від ВВП. У підсумку ринок очікує, що навесні відбудеться хвиля підвищення кредитного рейтингу України, якщо, звісно, ніхто не напартачить із МВФ, й охоче купує український борг.

Чому в євро? По-перше, ставки в євро нижчі. Не тільки для України. Просто ставки в євро у світі нижчі. Прибутковість найближчого за строками до нового випуску папера Україна-32 на сьогодні становить 5,9%, приблизно такий самий рівень ставок і у єврооблігацій України з погашенням у 2028 році. У підсумку, позичаючи в євро, ми можемо платити майже на 2% нижче. Головне, щоправда, не заграватися в цю гру і не починати в гонитві за формально низькими ставками залучати в екзотичних валютах, за якими ставки ще нижчі. Можна нагадати, що, напевно, найдорожча позика в історії України – це було запозичення в японських єнах, яке здійснив великий світоч економічної думки пан Азаров. Міцний господарник.

Це вже другий за останній час випуск українських єврооблігацій у євро. Очевидно, Мінфін хоче побудувати окрему криву дохідності і за паперами в євро, і за доларовими позиками. Для України це прийнятно, адже нашим основним торговельним партнером зараз є Євросоюз, і коли ми беремо в євро, то розуміємо, що у нас і є частина доходів, які побічно прив'язані до європейської валюти. Водночас, коли ви робите випуски євро, то ви розширюєте свою інвестиційну базу. Також це важливо, враховуючи, що є апетит серед українських корпоративних позичальників до залучення коштів у євро, і наявність державних паперів у цій валюті суттєво допомагає компаніям.

Чому не позичати тільки в євро, якщо там завжди дешевше? Основне – це розмір. Він має значення. Так ось, розмір всесвіту доларів на ринку єврооблігацій на порядок більший, ніж розмір всесвіту в євро. Там просто більше грошей. І тому так чи інакше Україна приречена більшу частину грошей залучати саме в доларах.

Що ще визначило успіх випуску, то це вкрай вдалий таймінг. Мінфін і радники обрали вдалий час, коли на ринку дуже багато грошей і дуже велика тяга до ризику. Україна навіть після різкого зниження прибутковості останнього року все одно залишається однією з найризикованіших країн. І зараз, коли світові фондові індекси – на історичних максимумах, коли апетит до ризику величезний, найкращий час для розміщення України. І пропустити цей момент було б украй нерозумно. Адже ніхто не знає, як довго буде відкрите це вікно можливостей.

Чи вирішили ми цим випуском усі свої проблеми? Ні, 2020-й залишається роком пікових погашень зовнішнього боргу, і тому це розміщення – лише перший крок. Оцінний загальний обсяг потреби в залученні зовнішнього боргового фінансування становить приблизно $6,8 млрд. Тож ще не раз Україна муситиме вийти на ринок. У цю суму входить і очікуване надходження на внутрішній ринок від західних гравців. У найближчий вівторок Україна вперше запропонує ринку семирічні внутрішні облігації, номіновані у гривні, які мають стати фаворитами в інвесторів і давно очікувані.

Тож поки все йде за планом. І головне, щоб в Україні ніхто не напартачив, зірвавши співпрацю з МВФ. І щоб світові ринки залишалися в такому самому милостивому настрої, не втрачаючи апетиту до ризику.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора